У «Ворсклі» часи невизначеності: Жеваго підозрюють у розтраті 113 млн доларів та можуть екстрадувати з Франції в Україну
Що відбувається з почесним президентом клубу.
Днями полтавська «Ворскла» відправилась на зимові збори до Туреччини. Клуб переживає непростий період – після успіху в минулому сезоні (5 місце в недограному чемпіонаті, вихід в єврокубки) та літньої перебудови (пішли провідні легіонери та чомусь Максимов, натомість за хороші гроші прийшли імениті Скрипник, Юрченко, Олійник, Кравець) команда зимує всередині таблиці УПЛ. Збори в Анталії відбудуться на фоні чуток про напруженість в колективі та складної ситуації у власника.
Тим часом почесний президент клубу Костянтин Жеваго зимує у Франції – під контролем тамтешніх правоохоронців очікує рішення місцевого суду. Там повинні вирішити, чи екстрадувати Костянтина до України, де державні органи розслідують можливі злочини одного з найбагатших українців. Сам бізнесмен натякає, що це політична справа, а в Україні у нього намагаються відібрати бізнес.
Такого з Жеваго з часу, відколи він зʼявився у «Ворсклі», ще не було. Відтак, і полтавському клубу, можливо, слід приготуватись до турбулентних часів.
Жеваго прийшов у «Ворсклу» в середині 2000-х. При ньому команда виграла Кубок України та стала регулярно грати у єврокубках
До 2005 року серед значних досягнень «Ворскли» в чемпіонаті України була хіба що бронза в сезоні 1996/97 – одразу на хвилі підйому з першої ліги у вищу. Це ще й дозволило полтавцям дебютувати у єврокубках. Правда, без особливого успіху, але історія злету красива.
Більше команда не виблискувала настільки помітно (хоч і пробивалась в міжнародні змагання), але й не провалювалась.
Зробити крок вперед, вочевидь, допоміг прихід у 2005 році в клуб потужного власника. Ним став уже на той час один з найбагатших бізнесменів України Костянтин Жеваго та його фінансово-промислова група, в яку входили один з найбільших в країні банків «Фінанси та кредит» і Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. На той час статки Жеваго оцінювались діловими виданнями в районі 1,7-1,9 мільярда доларів.
Прихід відбувся в момент, коли «Ворскла» саме опинилась в скрутному фінансовому становищі через відхід основного опікуна – НАК «Нафтогаз України». І поява Жеваго та його грошей не лише втримала клуб на плаву, але й посприяла прогресу.
З 2005 року разом з бізнес-успіхами Жеваго (вдало вивів акції своєї гірничодобувної компанії «Ferrexpo» на міжнародну фондову біржу в Лондоні, наростивши інвестиції) найкращі в історії часи настали й для полтавського клубу. Що цілком у дусі тогочасного розквіту олігархічного футболу в Україні.
Уже у 2009 році «Ворскла» сягнула найбільшої для себе вершини. Під керівництвом Миколи Павлова команда виграла Кубок України, обігравши у фіналі свіжоспеченого переможця Кубка УЄФА, донецький «Шахтар». Цей трофей став першим для полтавців у статусі професійної команди (у 1956 році була перемога в Кубку УРСР).
При Жеваго полтавці стали також регулярно пробиватися у єврокубки, виступаючи навіть у групових раундах. Наприклад, якщо до приходу Костянтина команда лише тричі виходила в Європу без особливих успіхів (двічі кваліфікації Кубка УЄФА та один раз Кубок Інтертото), то з впливом бізнесмена змогла додати в цей список шість єврокубкових походів. Два з них – групові раунди Ліги Європи в сезонах 2011/12 та 2018/19, які є найбільшими досягненнями клубу на міжнародній арені.
Що й казати, якщо до Жеваго «Ворскла» в еліті чемпіонату України в середньому посідала 9 місце в таблиці, то разом з ним цей показник зріс до 7-ї сходинки. Хоч і не видатний, але показовий разом зі згаданими досягненнями прогрес.
Втім, сьогодні є ризик, що на заміну йому прийде регрес.
Жеваго підозрюють у розтраті чужих коштів на суму в 113 млн доларів
В останні дні минулого року під час відпочинку на французькому курорті Куршевель Жеваго заарештували місцеві правоохоронці. Поліціянти діяли за запитом Державного бюро розслідувань України про екстрадицію бізнесмена. Все через кримінальну справу, відкриту ДБР проти почесного президента «Ворскли» ще у 2019 році.
В Україні Костянтина підозрюють у виведенні 113 млн доларів з його ж банку «Фінанси та кредит», який збанкрутував у 2015 році. Правоохоронці вважають Жеваго ймовірно причетним до відомої злочинної схеми – керівництво банку виводить з нього різними схемами великі суми грошей, він банкрутує, а виплати вкладникам цього банку залишаються тягарем державі через Фонд гарантування вкладів.
Костянтин послідовно заперечує свою причетність до банкрутства банку. Утім у 2019 році, коли проти нього відкрили справу в ДБР, а паралельно він не зміг обратись до Верховної Ради (після 20 років депутатства) та втратив недоторканість, Жеваго виїхав за межі України. Де й перебуває досі, керуючи власним бізнесом дистанційно. За цей період журналісти помічали його в Лондоні, Дубаї та Монако.
Власне, саме тому Інтерпол у 2021 році оголосив його в міжнародний розшук за запитом того ж ДБР. Утім, тільки зараз іноземні правоохоронці таки дістались до нього.
Щоправда, суд у Франції поки не виніс рішення про екстрадицію Жеваго в Україну. На останньому засіданні по цій справі, яке відбулось 19 січня, суддя вирішив перенести розгляд на 2 лютого – за клопотанням сторін захисту та прокуратури через затримку в перекладі документів.
Тим часом Костянтин перебуває під наглядом тамтешніх правоохоронців. З-під арешту його випустили під заставу в 1 млн євро, але бізнесмен не має права покидати материкову Францію та зобовʼязаний кілька разів на тиждень відвідувати відділок та проживати за визначеною адресою.
На суді Жеваго заявив, що вперше потрапив до вʼязниці, хоча ніколи не робив речей, в яких його звинувачують в Україні.
За рік Жеваго втратив 1 млрд доларів, зміни відчула і «Ворскла»
У нещодавньому інтервʼю телеканалу «Еспресо» (належить сину Жеваго) Костянтин розповів, що справа ДБР проти нього має політичний характер. Таким чином на нього тисне керівництво держави:
«Це вигідно Офісу президента, бо у них є програма деолігархізації, яку вони намагаються продати українцям. Мене обізвали олігархом, хоча я не є ним. Я не вважаю себе олігархом, бо хто може мені сказати, що я маю якесь відношення до держави, керував міністерствами чи відомствами й так далі?
Ще раз, це дуже вигідно Офісу президента, який роздає команди і ДБР, і прокуратурі, і який має вплив на Печерський суд. [...] Наскільки мені відомо, є зацікавленість в деяких моїх активах в Україні, які арештовуються тим же Печерським та іншими судами за поданням ДБР. Є зацікавленні особи, які хочуть прибрати мою власність в Україні, якою я пишаюся».
Згідно зі словами Костянтина, він вбачає умисну послідовність в подіях, що стались на його підприємствах в листопаді минулого року:
• Бюро економічної безпеки провело обшуки в офісах комбінатів Жеваго (зокрема, згаданого вище Полтавського ГЗК) – правоохоронці підозрюють зниження ними податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами на 10 млрд грн;
• держава за умовами воєнного стану відчужила на свою користь пʼять великих промислових підприємств, серед яких – завод «АвтоКрАЗ», що входить у фінансово-промислову групу Костянтина;
• те ж ДБР провело обшуки на підприємствах фармацевтичної корпорації «Артеріум», що також входить у ФПГ Жеваго;
• до всього на початку січня Фонд гарантування вкладів подав позов проти бізнесмена про відшкодування збитків банку «Фінанси та кредит» та його кредиторів на суму в майже 46 млрд гривень.
Шкоди бізнесу Жеваго завдала, звісно, велика війна. Так, за даними Forbes, у 2022 році виробництво головного активу Костянтина, групи залізорудних підприємств «Ferrexpo», скоротилось на 68%. Причини в логістиці – заблокованих російськими окупантами портах.
В результаті той же Forbes переоцінив статки Костянтина, і у порівнянні з 2021 роком бізнесмен збіднішав на 1 млрд доларів. З показником у 1,4 млрд доларів Жеваго сьогодні посідає пʼяте місце у списку найбагатших українців.
Судячи з усього, такий стан справ уплинув і на «Ворсклу» як частину фінансово-промислової групи Жеваго (належить бізнесмену не напряму, а через повʼязаних з «Ferrexpo» людей та компанії).
Наприклад, підсумовуючи минулий рік, генеральний директор полтавського клубу у своєму зверненні до вболівальників на офіційному сайті натякнув якраз на зменшення фінансування:
«Війна накладає важкий відбиток на всіх. Тож доведеться і нам дещо розвантажити відомість. Нікому зараз легко не буде. Дорогих трансферів також чекати не доводиться».
При цьому функціонер запевнив, що інвестор уже затвердив бюджет клубу на наступний рік. Лисак не став говорити про конкретні зміни в бюджеті, але за даними ток-шоу «ТаТоТаке» у 2023 році він буде менший за попередній на 40-50%.
Тут також потрібно врахувати інформацію від Віктора Вацка. За його інформацією, минулого року «Ворскла» була четвертим клубом УПЛ «з економічної точки зору». Фінансова спроможність клубу заплатити літнім новачкам великі зарплати у порівнянні з колективом навіть створила напруженість між футболістами, як розповів Вацко.
Вочевидь, після обмежень бюджету на 2023 рік зарплати у команді можуть зменшитись. Утім, говорити про це публічно клуб не готовий. Tribuna.com звернулась у «Ворсклу» за коментарем про те, як стан справ у Жеваго вплинув на становище клубу. Але як гендиректор Олег Лисак, так і клубна пресслужба дали нам зрозуміти, що вони не готові це коментувати.
З впевненістю можна сказати лише те, що для «Ворскли» настали часи невизначеності, тривалість яких буде залежати від ситуації з можливою екстрадицією Костянтина Жеваго до України та судом над ним тут.
Фото: «Ворскла»; delo.ua.
