Tribuna/Футбол/Блоги/Англія, Англія/Почеттіно не покращує «Челсі» – не реагує на інертність, погану реалізацію та дисципліну команди

Почеттіно не покращує «Челсі» – не реагує на інертність, погану реалізацію та дисципліну команди

Статистика Джексона – як уособлення кризи.

27 грудня, 17:10
26
Почеттіно не покращує «Челсі» – не реагує на інертність, погану реалізацію та дисципліну команди

19 поразок у рамках чемпіонату у 2023 році – у топ-5 лігах більше за «Челсі» мають лише «Альмерія», «Вердер» та «Емполі». Така собі компанія.

8 з 19 цих програшів – вже під керівництвом Маурісіо Почеттіно, який мав стати рятівником проєкту Тодда Боелі. Принаймні такі аванси йому роздавали в момент призначення та під час передсезонних зборів.

Поки ситуація, у якій знаходиться команда, свідчить абсолютно про протилежне – робота аргентинця викликає все більше сумнівів. На це впливають як результати, так і гра лондонців.

10-те місце на Різдво з 22 очками після 18 турів та відставання від зони Ліги чемпіонів у 14 пунктів – це, наприклад, гірше, ніж у Томаса Тухеля та Грема Поттера, адже минулого року наприкінці грудня «Челсі» був 8-м з 21 очком (14 турів).

Намагаємось розібратись в ігрових проблемах «Челсі» та чому рішення аргентинця так часто дивують.

Почеттіно досі шукає правильні комбінації гравців на полі – іноді це призводить до хаосу

Звісно, важко обрати кістяк команди, коли вона переповнена футболістами (хоч і з величезною кількістю травм). Однак інколи ходи тренерського штабу швидше нагадують безідейність, яка перетворюється у хаос, ніж хоча б якусь системність у підході.

Перші ознаки були на старті сезону. Наприклад, у матчі з «Ноттінгемом» (0:1) у вересні, коли лондонці намагалися організувати фінальний штурм. Тоді на полі були три вінгери – і епізодично всі вони опинялися справа на фланзі, а зліва атакували Іан Матсен та Лівай Колвілл.

Ось момент, де Михайло Мудрик, Рахім Стерлінг та Ноні Мадуеке знаходяться в одній точці у позиційній атаці:

Щось подібне траплялося й в інших матчах (зокрема виходи Мудрика справа), але згодом Почеттіно нарешті відмовився від експериментів. Проте повернувся до них ближче до Нового року:

Матч з «Ньюкаслом» у Кубку ліги: зліва в обороні вийшов Колвілл, справа – Аксель Дісасі. На 32-й хвилині форвард Армандо Броя замінив центрхава Енцо Фернандеса – зліва в атаці почав грати Ніколас Джексон.

У перерві вийшов профільний правий фулбек Мало Гюсто – але замість Колвілла, зайнявши його позицію зліва, поки на паралельному фланзі досі бігав номінальний центрбек Дісасі. Все налагодилося аж на 78-й – на полі з’явився Матсен, а Гюсто пішов на рідну позицію.

Матч з «Вулвергемптоном»: два форварди Джексон-Броя. Після замін на 58-й у центрі поля залишився тільки Конор Галлахер, який на ту мить був на жовтій картці.

Матч з «Шеффілдом»: теж 4 номінальних центрбеки у старті, хоча у запасі знаходились Гюсто та Матсен.

Сюди ж можна віднести ротацію позицій Енцо – він то атакувальний півзахисник, то центрхав, то опорник. Схожа ситуація у Коула Палмера (або у центрі під нападником, або справа) та Стерлінга (зміна флангів).

Враховуючи результати «Челсі», здається, що Почеттіно все ще не має поняття, як ефективно використовувати наявний у нього кадровий ресурс (не настільки поганий навіть за наявності великої кількості травм). Цим, до слова, страждає інший кризовий клуб АПЛ – Ерік тен Гаґ у «Манчестер Юнайтед» теж приймає суперечливі рішення при виборі складу.

У «Челсі» погана реалізація – Джексон цілком заслуговує на статус найгіршого форварда ліги

Попри всі проблеми, лондонці іноді непогано діють в атаці та могли б бути значно вище у таблиці, якби користалися своїми шансами.

За xG лондонці недобрали близько 7 забитих м’ячів – це третій найгірший показник у лізі. Цікаво, що якби пункти нараховувалися саме за перевагою у графі очікуваних голів, то у «Челсі» була б однакова кількість перемог у сезоні з «Арсеналом» – по 14. Однак «каноніри» зараз лідери чемпіонату, а «сині» десь у середині таблиці, хоча за xPoints мали б бути шостими.

Все це пояснюється труднощами у завершальних стадіях атак. Це, можливо, один з небагатьох пунктів, де не варто напряму висловлювати претензії Почеттіно, бо він нічого не може вдіяти з невдалими рішеннями/діями гравців перед чужими воротами.

За підсумками 18-го туру «Челсі» вийшов у лідери за втраченими гольовими моментами у сезоні АПЛ – 36 (реалізували 21 з 57). По 34 в «Евертона» та «Ліверпуля», по 33 – в «Астон Вілли» та «Ньюкасла». Усі представники цього «топу» – вище у таблиці, ніж лондонці (з урахуванням знятих 10 очок «ірисок»).

Воно й не дивно, згадуючи цей епік з останнього матчу проти «Вулвз», який не закінчився голом:

Однак критикувати Маурісіо треба за те, що помічаючи цю тенденцію (про що сам говорить на пресконференціях) він не намагається нічого змінити у плані вибору гравців. Перш за все, це стосується основного форварда Джексона.

Звичайно, нападників у «Челсі» не так багато (Броя теж не вражає), але сенегалець грає явно більше, ніж на це заслуговує.

7 голів у 17 матчах АПЛ, три з яких – хет-трик у ворота «Тоттенгема» (самі пам‘ятаєте, у якому стилі). Все це – на 42 удари, лише 18 з яких у площину.

Конвертація ударів Джексона є однією з найгірших у лізі, а навіть маючи забиті у порожні ворота м‘ячі він на самому дні чемпіонату за співвідношенням голів до xG. Якщо брати загальний показник, то серед 506 гравців ліги, у яких є ці дані у базі Opta, він 502-й.

Цифри підкріплюються спогадами про промахи Ніколаса. Одна з найновіших підбірок на ютубі датується початком грудня (ВІДЕО) – ось з таких позицій Ніколас примудрявся марнувати шанси:

На цьому Джексон не зупинився та видав черговий провальний перформанс цими вихідними проти «Вулвз».

Тут не прийняв м’яч:

А тут без коментарів:

Тому можна зрозуміти вболівальників, які демонстративно тішились заміні форварда на 80-й хвилині. У цьому матчі він також отримав свою 8-му жовту картку у сезоні – це найбільше у лізі.

З Почеттіно не видно жодного прогресу у позиційних атаках – команда інертна

Оцінюючи атакувальний потенціал «Челсі», потрібно правильно розділяти та розрізняти поняття. Втрачені шанси, які створює команда – це у більшості випадків наслідок відкритої гри суперників. Тобто тоді, коли їх не влаштовує рахунок або коли «сушити» ще надто рано.

А якщо ж «Челсі» потрібно відіграватися наприкінці матчу чи протистояти закритим в обороні опонентам, то за таких обставин яскраво помітно найбільшу проблему – відсутність ідей у позиційних наступах.

Причина доволі очевидна, про що пишуть британські аналітики та ЗМІ. Річ у тому, що команда є неініціативною та інертною. Одна з головних ознак – статичне положення футболістів та відсутність руху за необхідності розхитувати компактний захист суперника.

Це довелося побачити й у зустрічі з «Вулвз». Наочний приклад – поки м’яч 10 секунд був у правому напівфланзі, ніхто у центрі та зліва не запропонував себе, стоячи на місці. Трикутник Стерлінг, Палмер та Гюсто натомість повільно перепасовувався між собою без тиску «вовків». У підсумку все завершилося верховим навісом попри те, що у карному був лише один Джексон (і то майже на лінії) та 5 гравців у помаранчевій формі. Мудрик у той час тримав руки в боки десь далеко від епіцентру подій.

Звідси – 10-те місце в АПЛ за середньою кількістю ударів за матч. Ініціативу у креативі іноді виявляє кожен з атакувальних футболістів, але робить це нерегулярно або перекриває позитив негативом:

❌ Палмер – дуже хороший у розіграшах, у передачах між лініями та пошуку зон в обмеженому просторі. Але він рідко до цього вдається, бо тягне на себе та завершує епізоди самостійно, зокрема пробиваючи з неочевидних позицій.

❌ Стерлінг – хороший в епізодах 1 на 1, але теж приймає егоїстичні та надто ризиковані рішення, втрачаючи м’ячі.

❌ Мудрик – хороший на швидкості та відкритих просторах, але рідко опиняється у комфортних ситуаціях, бо поки не розуміє, що і як вчасно виконувати в позиційній роботі.

❌ Галлахер – хороший за інтенсивністю, але йому для атакувальної ролі бракує техніки та «тонкості».

Ну і як не згадати багатомільйонний центр поля, який своїм обсягом та якістю не дозволяє «Челсі» контролювати ситуацію у матчах.

У «Челсі» кричущі проблеми з дисципліною – Почеттіно говорить, що все в порядку

Ще трохи цікавої статистики – у поточному сезоні АПЛ гравці «Челсі» за 18 турів отримали 56 жовтих карток, це найбільше з усіх команд ліги. Тепер по матчу з «Вулвз»:

❌ 56-та хвилина – жовта Палмеру за відкидання м’яча, був на межі дискваліфікації та пропустить наступний тур:

❌ 60-та хвилина – жовта Гюсто за відкидання м’яча;

❌ 62-га хвилина – жовта Джексону за розмови з арбітром;

❌ 90+9-та хвилина – жовта Стерлінгу за вже другу симуляцію, був на межі дискваліфікації та пропустить наступний тур.

Почеттіно не бачить нічого критичного та захищає підопічних:

💬 «Це показує, що гравцям не байдуже, вони хочуть перемагати, вони розчаровані. Це не питання дисципліни».

Однак агресія та зарядженість чомусь не переноситься на роботу в обороні – «Челсі» є 16-ю командою ліги за відборами та підбираннями. Натомість відсутність дисципліни впливає на організованість – дурні помилки позаду є прямим наслідком. З останнього:

Привоз Бадьяшіля та гол «Ньюкасла»

Привоз Дісасі проти «Вулвз»

***

Маркером роботи Почеттіно є те, що вболівальники «Челсі» та провідні портали, які ще на початку осені закликали дати час новому тренеру, висловлюють невдоволення його вчинками та словами. Головний аргумент – відсутність прогресу, якщо порівнювати стан команди у серпні та грудні.

Один з таких ресурсів видав цікаву аналогію – відповів на фрази Почеттіно а-ля «trust the process», перетворивши «process» на красномовне «PR-ocess».

Фото: інфографіка Tribuna.com, «Челсі», скриншоти трансляції Setanta

Найкраще у блогахБільше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости