6 максимально неочікуваних гравців, що роблять різницю в плей-оф НБА
Від дитини Процесу до драфт-баста, який карає свою колишню команду.
Вирішальні матчі сезону у Національній баскетбольній асоціації – це час суперзірок. Саме за вміння взяти м’яч і вирішити під тиском у визначальний момент поєдинку (а іноді й сезону загалом) вони отримують божевільні гроші і мають статус найкращих з найкращих.
Але претендувати на титул неможливо без якісних рольовиків, що роблять різницю: на собі це вже встигли перевірити, зокрема, «Фінікс» (0:4 від «Міннесоти» у першому раунді з зірковим тріо Букер – Біл – Дюрент у складі) та «Кліпперс» (Вестбрук зі своїми 26% реалізації з поля як перша опція з лави запасних – це просто несерйозно). Тому майже в кожній команді, що продовжують боротись за путівки у фінали конференцій, є люди, які серйозно дивують. Деякі – взагалі вперше у своїх кар’єрах на настільки високому рівні.
Із такими гравцями і пропонуємо познайомитись – бо якщо 40-очкові перформанси Едвардса чи Мітчелла або тріпл-дабли Дончича вже стали рутиною плей-оф, то деякі інші люди тут і зараз розкриваються у нових, незнайомих нам раніше ролях.
Статистика Макконнелла: 10,6 очка + 5,3 передачі за 19,3 хвилини ігрового часу у 10 матчах плей-оф
Статистика Топпіна: 12,2 очка + 4,6 підбирання за 19,2 хвилини ігрового часу у 10 матчах плей-оф
Прямо зараз «Пейсерс» знаходяться у двох перемогах від першого з часів Девіда Веста та Роя Гібберта виходу в фінал Східної конференції, і Макконнелл з Топпіном – ледь не ключова цьому причина. До статусу важливих резервістів у молодій команді Ріка Карлайла вони дійшли зовсім різними шляхами, але, опинившись в одному місці в один час, стали лідерами другого юніту «Індіани», одного з найпродуктивніших у всьому плей-оф НБА загалом.
Історія Топпіна доволі символічна – свого часу «Нью-Йорк» обирав неймовірно атлетичного форварда у лотереї драфту, але так і не знайшов для нього правильну роль на майданчику. У Карлайла це вийшло: для «Пейсерс» критично важливо системно набирати очки у швидкому нападі (бо з грою в позиційному тут загалом є проблеми), і Обі, який залюбки підтримує будь-який швидкий відрив та летить на кошик суперника, почувається у такому баскетболі як риба у воді. Так, у нього є певні захисні обмеження, давно відомі усій лізі, але «Індіана» – це загалом не про захист власного кошика, тому великі хвилини і важливу роль для 26-річного баскетболіста цілком може собі дозволити.
Прямо зараз Топпін насипає якраз своєму колишньому колективу – у нього 12 очок в середньому за матч у протистоянні з «Нікс» (рахунок у ньому поки що нічийний – 2:2) з 59-відсотковою реалізацією кидків з поля. Навряд чи Обі почував би себе настільки ж впевнено в баскетболі Тома Тібодо, щоб у Нью-Йорку серйозно шкодували про відмову від його послуг, але маємо факт – колишній баст тут і зараз настільки ж близький до фіналу Сходу, як і команда, що витратила на нього восьмий пік у 2020-му.
Макконнелл пробився в НБА через «Філадельфію» епохи Процесу і завжди вважався більш-менш непоганим резервним плеймейкером під регулярний чемпіонат – вести за собою другий юніт у прохідних поєдинках і влучати пару-трійку кидків йому завжди було до снаги. Те, що він не просто може грати в плей-оф, а й бути дуже впливовим на цій стадії чемпіонату – величезна несподіванка, бо до цього сезону у 32-річного захисника було тільки 22 поєдинки на виліт за дев’ятирічну профі-кар’єру, лише в одному (!) з яких він дістався позначки у 10 набраних очок. Але поки що один з найдосвідченіших баскетболістів основної ротації «Пейсерс» є синонімом слів «спокій» та «впевненість» – іноді навіть значно більшим, аніж зірковий Тайріз Халібертон.
Статистика: 16,7 очка + 3,7 підбирання за 35,5 хвилини ігрового часу у 10 матчах плей-оф
Кар’єру у великому баскетболі Донте зробив собі одним-єдиним матчем – фіналом NCAA 2018 року, у якому він настріляв 31 очко, почавши гру на лаві для запасних (це рекорд усіх часів для резервіста у вирішальному поєдинку студентського сезону), і приніс університету Вілланови чемпіонський титул, третій і поки що останній у його історії.
Весь цьогорічний плей-оф НБА – це і є головний сюрприз у його випадку, бо загалом в Тібодо 27-річний баскетболіст є стартером, – Дівінченцо проводить саме так, як ту легендарну зустріч шестирічної давнини. На стику серії першого раунду з «Філадельфією» і півфіналом Сходу з «Індіаною» він чотири рази поспіль оновлював особистий рекорд результативності у поєдинках на виліт (почав із 23 проти «Сіксерс» і завершив 35-очковим перформансом з сімома влучними триочковими у третьому матчі з «Пейсерс») та став ледь не головною константою «Нью-Йорка» у нападі – з урахуванням, зокрема, помітного навіть неозброєним оком пошкодження, що мучить Джейлена Брансона.
Так, навряд чи у цьогорічному постсезоні «Нікс» світить щось серйозне – Тібодо втратив чотирьох представників основної ротації (Рендл, Богданович, Анунобі, Робінсон) через різноманітні травми, є проблеми в Брансона, а Джош Гарт у поєдинку номер чотири з «Індіаною» виглядав як людина, що наїлася баскетболом настільки, що взагалі не хоче бачити м’яч найближчі кілька місяців. Пройти молоду та енергійну «Індіану» буде складно, але до Дівінченцо тут не може бути жодних питань: він грає плей-оф усього свого життя (у попередніх клубах ніколи не мав навіть семи очок у середніх цифрах за один постсезон) і точно заслуговує на компліменти.
Статистика: 10,8 очка + 2,8 підбирання за 20,6 хвилини ігрового часу у 8 матчах плей-оф
Пам’ятаєте, як рік тому усі дивувались, навіщо «Тімбервулвз» видають контракт формату «42 на 3» своєму в найкращому випадку третьому бігмену, навіть до кінця не розібравшись, що робити із двома зірковими – Руді Гобером та Карлом-Ентоні Таунсом? Але цей договір вже виправдав себе – не стільки нагородою найкращому резервісту ліги за підсумками сезону-2023/24 (бо її скоріше не виграв Рід, а програв Малік Монк, який травмувався у вирішальній частині регулярного чемпіонату – багато в чому саме через відсутність головного скорера з лави «Сакраменто» у підсумку не пробився в плей-оф), скільки впливом центрового у поєдинках на виліт.
У Наза було кілька яскравих спалахів у серії першого раунду з «Фініксом», де Едвардс знущався над віковим Дюрентом і словами, і справами на майданчику, але головний хайлайт бігмена – другий поєдинок півфіналу Заходу проти «Денвера». Те, що він здобув 14 очок, влучивши 4/8 триочкових – тільки частина справи, причому не основна. За відсутності Гобера, що за кілька годин до гри став батьком, Рід монстрив у захисті: поставив чотири блоки за першу половину (а особистий рекорд у нього – п’ять за матч) і робив усе, щоб чинні чемпіони з тепер вже триразовим MVP Ніколою Йокичем виглядали у тому поєдинку просто-таки жахливо.
Настільки ж впливового гравця на лаві, як Рід, у цьогорічних «Наггетс» немає – це залишає голодній «Міннесоті» з її божевільним захистом хороші шанси на перемогу у серії, рахунок у якій зараз 2:2. Ну і важливо пам’ятати, що центровому тільки 24: йому ще є куди прогресувати, і 14 мільйонів доларів, які «Тімбервулвз» винні йому у наступному сезоні, цілком можуть зеволюціонувати до одного з найкращих контрактів актуальної НБА («Фінікс», для порівняння, заплатить Нуркичу за наступний сезон понад 18, а «Торонто» Пелтлю – майже 20).
Статистика Воллеса: 4,3 очка + 1,6 підбирання за 18,4 хвилини у 8 матчах плей-оф
Статистика Лайвлі: 7,6 очка + 5,9 підбирання + 1,1 блока за 20,8 хвилини у 10 матчах плей-оф
Один з найбільш недооцінених сюжетів цьогорічного плей-оф НБА. По-перше, Воллес і Лайвлі – рідкісні для сучасної НБА новачки, що стають важливою частиною ротації своїх команд у поєдинках на виліт (Чет Холмгрен суто технічно теж рукі, але ж ми пам’ятаємо, як і чому так сталося). По-друге, рік тому безпосередньо на драфті їх обміняли один на одного – а зараз вони б’ються між собою за місце у фіналі Заходу.
Лайвлі на момент драфту-2023 здавався дуже сирим для НБА виконавцем – у двох роках від того, щоб бути у двох роках, як люблять казати американці, – однак виявився стілом для «Маверікс». Він не лише вміє грати у баскетбол і робити все, що вимагається від сучасного центрового у найсильнішій лізі світу, але й має сильний характер: повернутися на майданчик у 20-річному віці після смерті матері від онкологічного захворювання і робити понад блок в середньому за матч плей-оф (а у «Далласа» ще ж і сітка потужна – починали з «Кліпперс», тепер от б’ються із першим номером посіву на Заході «Тандер») – це дорого вартує.
У Воллеса, здавалося б, занадто скромна статистика, але нехай вона не вводить вас в оману. Він є найбільш використовуваним резервістом в Марка Дейно, якщо судити по ігровому часу, і влучає понад 40% своїх триочкових у цьогорічному постсезоні – просто тут і зараз саме скорерські його навички «Оклахома» використовує не дуже активно. Але вже цілком зрозуміло, що Кейсон, якому влітку виповниться лише 21 рік, буде важливим елементом контендерського майбутнього «Тандер».
Лайвлі взагалі 20 – і його перспективи теж виглядають цікаво. Не настільки, звісно, як у лідера драфту-2023 Віктора Вембаньями, але якщо за кілька років прізвище Дерека почне фігурувати у розмовах про нагороду найкращому гравцеві захисного плану, не дивуйтесь – він має для цього усе необхідне, а зараз здобуває ще й безцінний плей-оф-досвід.
А чия гра у цьогорічному плей-оф НБА дивує вас, і чому саме? Діліться думками у коментарях 👇
Фото: Indiana Pacers / Twitter
