Tribuna/Хоккей/Блоги/Vidiscope/Юрій Кириченко про відсутність українців в НХЛ

Юрій Кириченко про відсутність українців в НХЛ

Прес-аташе Федерації хокею України Юрій Кириченко пригадує українців, які виступали у найсильнішій хокейній лізі світу, і розмірковує над причинами того, чому останнім часом вітчизняні хокеїсти не потрапляють до клубів НХЛ.

Блог — Vidiscope
Автор — vidiscope
15 января 2015, 21:05

Юрій Кириченко: «Є в Північній Америці так звана Канадська хокейна ліга, це три найсильніші юніорські ліги світу, які зібрані під одним прапором, за територіальною ознакою їх розподілили. Ось там свого часу виступало дуже багато українських хокеїстів»

Розпочинали ми з Олександра Годинюка, який ще за часів Радянського Союзу переїхав до Північної Америки, потім були Дмитро Христич, Ігор Чібірєв, Варламов, Федотенко, Понікаровський. Власне зараз ми прийшли до того, що жодного представника України в НХЛ немає. Чи логічно це? Мабуть, все-таки логічно.

Якщо трішки глибше подивитися на це питання, є в Північній Америці так звана Канадська хокейна ліга — це три найсильніші юніорські ліги світу, які зібрані під одним прапором, за територіальною ознакою їх розподілили. Ось там свого часу виступало дуже багато українських хокеїстів, але починаючи з 2007 року лише один український гравець (це Павло Подакін) виступає саме у цій лізі.

Це є ліга юніорська, туди приїжджають найкращі молоді хокеїсти світу, в тому числі і з Росії, де є своя, здавалося би, сильна ліга МХЛ, але найталановитіші воліють їхати до Канади, тому що краще готують до дорослого хокею. Зараз іде багато розмов про Віталія Ляльку, що він у майбутньому зможе потрапити, у всякому разі на олівець скаутам НХЛ. Чи потрапить до ліги, це питання інше, але сам факт, що може отримати таку змогу.

Якщо бути більш об’єктивним, свого часу, коли виступали ті ж Варламов, Проценко, Федотенко, Понікаровський, конкуренція була у чемпіонаті, у внутрішньому дитячому, юнацькому хокеї була значно вище. Тому один окремо взятий Лялька зараз виділяється на фоні своїх однолітків значно сильніше ніж свого часу виділялися ті самі Федотенко і Понікаровський.

Проблема, мабуть, в кадровій підготовці: не так працюють дитячо-юнацькі школи, десь починає на них зменшуватися тиск в тому сенсі, що ніхто не вимагає результату. Всі ми розуміємо прекрасно, що на пострадянському просторі найкраще дитячі школи працюють лише тоді, коли вони знаходяться у структурі хокейного клубу. Коли клуб хоче бачити власних вихованців у складі основної команди майстрів, то звісно, він буде приділяти достатньо уваги дитячо-юнацькій школі. Якщо ж школа готує вихованців незрозуміло куди, от власне такий результат ми і маємо.

Другие посты блога

Все посты