На Великдень на соломі

Україна опинилася у ролі тієї сирітки із вірша Тараса Шевченка. Коли усі навколо святкують і тішаться з подарунків, їй сутужно. Коли сильніший сусід збиткується, їй доводиться терпіти. До пори.

Згадайте, як було раніше. Хтось постував, а хтось ні. Хтось готувався до Великодня, а хтось просто чекав зайвого вихідного. Хтось ходив на всенічну службу, хтось під ранок приносив посвятити паски, а хтось сидів удома, чекаючи, поки йому ці посвячені паски принесуть. Проте було відчуття радості та спокою. Діти влаштовують турніри з яєчного бою, уся велика родина (ну або ж маленька сім'я) збирається за столом, і у всіх все добре. Воскресіння Христове.

Воювати в часи релігійних свят ми явно були не готові. А тим більше - воювати із антихристом, добре замаскованим під щирого вірянина, для якого велике християнське свято можливе тільки за великих людських жертв. Спочатку було Водохреща, яке плавно переросло у Вогнехреща і поклало початок активній фазі революції. Потім напередодні Благовіщення окупанти зайняли ОДА та будівлі СБУ на сході. Напередодні Вербної неділі почалася катавасія у Слов'янську, що поширилась на весь Донбас. І от - Великдень. Якби через три тижні не було 9 травня, це був би ідеальний день для наступу.

Напевне, радянським солдатам було легше. Коли державна релігія - атеїзм, якось не сильно задумуєшся про те, чи варто вбивати ворога у Великдень чи на Різдво. І про те, що ці дні мають бути теплими і святковими - теж не думаєш. Ми ж виросли інакше. І це наша проблема. Занадто переймаємось тим, "а що скаже Московія", "а що скаже Захід", "а що скаже Донбас" і подібною маячнею. Тобто, звісно, це була би не маячня, якби час був мирний. Але - війна. І рішення мають бути відповідні. Якщо антитерористична операція - то антитерорестична операція. Якщо закриття кордонів - то закриття кордонів. А послаблення режиму працює зовсім не на вспокоєння ситуації, а виключно на руку ворогу.

Мусимо розуміти, що ми зітнулися не з людиною. Путін - це втілення імперської машини, яка керувала Московією з часів Івана Грозного, і лише деколи йшла у підпілля, аби з часом виринути у новій іпостасі та з новими силами. Україна для цієї машини - це паливо. І щоразу, як Україна виходить з-під впливу Москви, імперська машин глухне. Витрачає час на те, щоб перелаштуватися та активізувати внутрішні паливні резерви, і знову іде у наступ на Україну. А ми раз у раз опиняємося у полоні, продовжуючи живити амбіції мертвонародженої державної одиниці. І так по колу. Щоправда, ставки кожного разу зростають. І нинішній оберт колеса історії має стати останнім у взаєминах України та Московії.

Копенгаген

Для цієї машини, уособленням якої є Путін, немає нічого святого. Та й саме поняття святості викликає фарисейську усмішку. Російська церква перетворилася на гілку КДБ ще за совка, і досі не зняла ганебні погони. Її методи та цілі очевидні та зрозумілі усім, окрім, на жаль, пастви цієї церкви. Вона - посіпака антихриста. Пам'ятаєте заяви Кирила, що "українці повинні возз'єднатися із росіянами у межах єдиної держави"? Верх цинізму - як з точки зору історії держав, так і з точки зори історії православ'я. Але це їдять. І будуть їсти.

Так от, ще не закінчилась великодня всенічна служба, як ГРУшники на одному з блок-постів на в'їзді до Слов'янська убили одного сепаратиста та поранили трьох. LifeNews, звісно ж, чисто випадоково був там. МЗС РФ долає нові горизонти і стверджує, що це був Правий сектор. Вони готують - і майже не приховують цього - підґрунтя для повноцінного вторгнення. У Великдень.

І відповідати сирітка-Україна, окрадена Москвою, повинна не в рамках християнського милосердного дискурсу, а в рамках християнського волі народу дискурсу. Аж до фізичного знищення тих, хто чинитиме опір органам охорони правопорядку та грубо порушуватиме закон. І зробити це треба негайно, поки сволота не прийшла до тями після краху планів щодо штурму в/ч №3057 у Маріуполі (саме після її захоплення планувалося вбивство кількохсот мирних жителів і моментально - введення військ Московії в Україну, достовірно), і поки колоради цілком обґрунтовано вважають, що Кремль їх злив.

Негайно, не пізніше п'ятниці. Інакше потім сирітка опиниться припнутою до стіни із братьским пістолетом біля скроні.

І нехай це буде останній Великдень, коли правильною відповіддю на "Христос воскрес!" є "Героям слава!"