«Челсі» - «Евертон». Бенефіс Лукаку

Вихідні не можуть бути нудними тоді, коли англійці замість звичногочемпіонату заохочують нас матчами кубку. «Челсі», котрий в цьому турі мавграти з «Ліверпулем» поїхав в гості до іншого мерсисайдського клубу – до«Евертона».Гус Хіддінк, команда котрого на днях вилетіла з Ліги чемпіонів мусивналаштувати гравців на ¼ фіналу кубка футбольної асоціації, аджевболівальники чекають хоч якоїсь реабілітації за провальний сезон. Протепровідного гравця минулого сезону – Едена Азара навіть налаштовувати недоводиться і не тому, що він і так грає дуже самовіддано, а тому, що він зовсімне грає. Гус казав, що спілкувався з психологами з приводу бельгійця, але, якбачимо за стартовим складом, безрезультатно. Чому міг радіти Хіддінг, так цеповерненню Террі і Кости, першого – на лавку для запасних, другого – в старт.Роберто Мартінес також не міг на когось намовляти, адже до матчу в кращихкондиціях підійшли всі провідні гравці, а головне – Ромелу Лукаку.

Початок матчу показав, як буде розвиватися вся гра. «Евертон» старавсяпоодиноко пресингувати «Челсі» на чужій половині поля, щоб аристократи непочували себе дуже спокійно в початковій фазі атаки, але цей пресинг не бувмасовим, акцент робився на позиційному захисті. Свої атаки командипроводили майже ідентично. «Челсі», точно так само, як і візаві, неквапливоконтролював м’яч на своїй поля, оскільки варіантів для проходу вперед було нетак багато. Інший варіант – гра через довгі вертикальні передачі, які частішевсього просто перехоплювалися.

Здавалося, що на полі два академічні, спокійні клуби зі сталевиминервами, але ми ж говоримо про команду Дієго Кости. Перша половиназустрічі, Коста отримує від Баррі по ногам, дуже неприємно отримує, суперникперепросив, але цього було замало для бразильського іспанця. Наступниймомент – Дієго вилітає на Баррі і зносить його, ліктями вдаривши в обличчя.Перша жовта для нападника «Челсі». Заслужено? Так. Потрібно? Ні.Але після цього сплеску емоцій на полі знову запанував спокій.«Евертон» обрав дуже просту атакувальну тактику, котра полягала в тому, щобвіддати м’яч в ноги Ленону. Той, своїми швидкими ногами, мусив розвиватикрейсерську швидкість і проходити всіх опонентів на своєму шляху аж до ворітКуртуа, проте у футболі не все так просто. М’яч до Ленона доходив і він біг зним, інколи навіть дуже далеко, але не надто близько до голу. Тактика «все наЛенона» чергувалася грою на Лукаку, котрий мав вигравати верхову боротьбуза високі довгі передачі, проте, на здивування всім, або в нього для цього небуло бажання, або чогось іншого, але більшість єдиноборств він програвав.Перший тайм був справді надто сухим, якщо робити нарізку моментів, тоокрім виходу гравців на поле і повернення в роздягальню мало чого можнадодати і ось чому. У «Евертона» просто не виходили його банальні комбінації,а «Челсі» не вистачало командної швидкості. Взагалі, назвіть хоч когось, окрімВілліана, хто бігав футбольним полем, а не ходив пішки? Таких не було, протеможе в них просто опускалися руки? Справа в тому, що «іриски» взялисуперника у щільні ґрати оборони. Як тільки гравець «Челсі» відклеювався відсуперника, він, сам того не помічаючи, крився іншим. І так по колу. Влондонців було небагато шансів на успіх, адже мерсисайдці часом грали у сімоборонців, котрі низько зустрічали суперника і не давали наблизитися до ворітБласкеса на відстань удару.Хотілося б сказати, що як тільки почався другий тайм команди відразувідкрилися і заграли у відкритий футбол, але навіщо так нахабно брехати?Продовжився такий самий нудний і спокійний матч. Щоправда «Челсі» трохипочав оживати і виходити зі ступору. На початку тайму вини навіть кількіснопритисли «Евертон», але після того Лукаку мало не вийшов один на один зКуртуа, лондонці заспокоїлися. Єдине, за що можна похвалити командуХідінка, так це за старання грати несподіваними проникними передачами вштрафну суперника. Так справді гостро вибігали Педро і Коста, проте до голутам було далі ніж від Києва до Ліверпулю.

А от «Евертон» заслуговує на похвалу, хоча б за те, що в їхньому складі єРомео. Бельгієць просто машина, яка в цьому матч дуже довго заводилася. 77хвилина – Лукаку згадує, що він надісланий в «Евертон» з «Челсі», для того,щоб показати як сильно вони помилялися, відпускаючи його. Рамен приймаєм’яч, проходить одного, відтискає від кулястого другого, пробігає повзтретього, прибирає четвертого і пробиває в дальній кут. Куртуа не те щоздивований, він злий від того, що з його партнерами зробив нападник, але щопоробиш, це ж Лукаку.І тут, здається, що «Челсі» всіма силами має піти в атаку і відіграти цейгол, але що ми отримали? Отримали не ми, а лондонці, точніше Куртуа, котрийпропустив вдруге від співвітчизника і вперше поміж ніг.Ось тут себе і показав у всій красі Дієго Коста. Лідер атак повівлондонців за собою, першим пішовши в підтрибунне приміщення. Черговевилучення в нападника. Він цілий матч перебував в місцях підвищеногоемоційного напруження(ну як завжди), але після того, як він знову побачивБаррі – наче переклинило. Так, Баррі знову порушував, але Дієго кинувсяштовхатися, здалося, що навіть кусатися, нехай тепер гризе себе за цюповедінку. Проте Баррі не на багато довше був на полі, фол на Сеску ставчервоним і для нього.І не повертається язик сказати, що лондонці нічого не зробили дляперемоги, навіть Террі випустили на допомогу нападу в кінці матчу, але напівфінал більше заслуговував «Евертон», а найбільше – Лукаку, котрий закілька хвилин до завершення сідав на заміну, під гучних акомпанементвболівальницьких аплодисментів.Отже 2:0. Добраніч «Челсі», вітаємо «Евертон» у півфіналі кубку ФА.