Боротьба за чемпіонство. Українське Ель Класіко

Бойова нічия на Арені Львів. Особисто я, не надто здивована. Грали команди, які фактично є рівними. Рахунок по грі.

Розпочався матч активністю обох команд. Одразу було помітно, як команди хотіли забити швидкий м’яч… «Гірники», атакою неслися до воріт суперника, проте, «біло-сині» відповідали їм взаємністю.

Коли біля наших воріт загострювалася ситуація, коли наставала небезпека яку несли господарі поля, наші захисники її нейтралізовували… Однак, не завжди їм це вдавалося… Як висновок, мінус декілька нервових клітин… Та попри це, у нас є досвідчений, розумний, талановитий голкіпер – СаШо, котрий рятував команду протягом усього матчу. Спасибі тобі за це, справжній капітане!

Гравці обмінювалися атаками, моментами. Але рахунок від цього не змінювався. Хотілося б відмітити чудовий момент Ленса на 13 хвилині матчу, а також, момент Артема Кравця на 17 хвилині. Коли, останній не влучив у ворота з досить малої дистанції, змарнувавши моментом… забий гол, і він міг би стати переломним моментом матчу…

А знаєте, що дуже приємно? Хоча, кияни і не грали вдома, підтримка у нас була чудесною! Коли трибуни скандували «Динамо, Динамо»… мурашки по шкірі... справді.

Отож, Закінчувався 1-й тайм напруженою грою. Згадати, для прикладу, коли м’яч пролетів поруч із стійкою наших воріт… Пожвавилися також гравці, не фізично, психологічно. Вирували пристрасті. Ну звісно, у такому матчі… де перемога, для декого, це справа принципу!

Сподобалася поведінка Хачеріді. От він молодець! Зрозумів, що емоції у такому поєдинку не будуть доречними. Краще, на все дивитися спокійно і зважено.

Другий тайм знову розпочався активними діями команд. Зокрема, шкидким, після свистка арбітра, небезпечним наступом киян. Але, безрезультатно.

Почалися порушення, жовті картки, стандарти, заміни, знову небезпечні моменти, знову атаки… Загалом, нічого не змінилося. От тільки пристрасті вирували все більше і більше. Напевно, «гірники» розуміли, що втрачають. :)

Тому, вони і бігли вперед. Намагалися щось придумати, щось організувати…

Завершився матч з рахунком 0-0. Як я вже зазначала, рахунок по грі, як на мене.

Я хочу подякувати команді. Спершу, нашому капітану! За ті блискучі сейви, що виконував! Команді, за самовіддачу, за ваше бажання грати і бігти вперед! За іскру в очах! За цю нічию, яка є навіть дуже хорошим результатом для нас! Адже, відрив від опонента, зокрема, "гірників", становить 5 очок. Це дуже добре.

Перед цим поєдинком, я багато думала… А чи не вплине на гру той чинник, що ви будете грати після важкого матчу з «фіалками»? Чи не буде це вам заважати? Проте, сьогодні, ви розвіяли сумніви. Ви продемонстрували гідну, хорошу гру грандів українського чемпіонату!

Не хочу забігати наперед, але… це наш сезон! НАШ! Тому, продовжуйте свою успішну серію ігор у наступних поєдинках!

Перемагайте, і доведіть справу до кінця! Біло-синя родина скучила за чемпіонським титулом!

З Динамо в серці! З Динамо назавжди! ♥