Королівська перемога

"Атлетіко карає за найменшу втрату концентрації. При штрафних і кутових біля наших воріт концентрація повинна бути максимальною" - сказав перед грою капітан "вершкових" Серхіо Рамос.

Всі добре пам'ятають фінал дворічної давнини, де "матрацники" втративши пильнсіть в останню хвилину основного часу залишили у караному майданичику Серхіо, який влучним ударом перевів гру в овертайм. У додатковий час "Реал" вже просто знущався над бандою Сімеоне. Тоді, і тепер кращим гравцем фіналу визнали Рамоса. Я вже колись відмічав, що на мою думку Серхіо - лідер "корлівського" клубу. До речі відмітившиь у другому фіналі поспіль, став другим іспанським захисником, який забивав у двох фіналах ЛЧ. 

У фінальних битвах в основному виграють команди, які мають більше досвіду подібних протистоянь. Так було два роки тому - так сталося і тепер. Психологія виходить на перший план, і тут у королівського клубу була велика перевага. "Як на мене, ніхто з "Атлетіко" не проходив би в основу Реала", - сказав перед грою Гарет Бейл. Це був своєрідний тролінг банди Сімеоне, який до речі приніс успіх.   

Команда Дієго Сімеоне не виглядала "бандою однодумців" у цій грі. Торрес взагалі випав у першому таймі з гри не зробивши жодної вдалої дій за весь тайм. Ми побачили того Фернандо, який був героєм різних мемім та тролінгу вболівальників. Хоча в останній час справи у нього пійшли вгору він регулярно забивав, і всі вже повірили, що Торрес прийшов до тями. Та стара хвороба дала про себе знати у найважливішому матчі - для нього, як він сам відмічав. Дивні психлологічні проблеми ніби скували ланцюгами Торреса у вчорашній грі.

"Атлетіко" Сімеоне завжди виглядадо, як єдиний механізм. Вчора команда ніби розвалилася, після пропущеного голу приходила до себе весь перший тайм. Хоча іноді володіння м'ячем було: 62%-38% на користь "матрацників". І це, напевно, тільки завдяки тому, що "Реал" свідомо віддав інціативу, після забитого голу. Та користі з цього було мало. Звісно, вихід Караско трошки освіжив гру команди. І його гол перевів гру в овертайм. Та один в полі не воїн.

Напрочуд колектив Зідана, у вчорашній грі показав, що це не тільки збіговисько зірок, а єдиний колектив. Забивши гол вони віддали інціативу "Атлетіко". Пропустивши не знітилися, і почали далі шукати можливість забити.  

Звісно, багато хто заперечить мені, нібито гол був забитий з офсайду, і забий пенальті Грізман то гра пішла б у зовсім іншому напряку. І "Атлетіко" програв тільки у серії пенальті. Та якщо уважно придивитися, то у "королівського" клубу було більше можливостей відзначитися, а Бензема та Бейл взагалі могли завершити все в основний час.

Якщо проводити паралелі з фіналом дворічної давнини. То у тії грі "Реал" отримавши психологічну перемогу у вигляді гола Рамоса. У додатковий час не став чекати серії пенальті, а дотиснув "Атлетіко" в овертаймі. "Матрацники" у вчорашньому фіналі, зрівнявши рахунок не скористалися психологічною перевагою після забитого голу. Та і "Реал" досить швидко пройшов до тями, після пропущеного голу.

У фіналі перемогла команда, яка психологічно краще була підготовленна до гри. Зінедін Зідан ставши у руля команди надав впевненості "вершковим. І головне, Зідан має своє бачення гри, і вміє міняти тактику гри під час матчу. І його зірковий колектив, як у часи Моуріньо не цурається ставити автобус під час гри біля своїх воріт, якщо це потрібно, як було у першому таймі гри, після забитого голу.

Це була королівська перемога, і останній пенальті забив егоцентричний Кріштіану. Але хто сказав. що погано бути нарцисом чи самозакоханим. Я скажу вам так - королі всі такі. І вчора "королівський " клуб довів ще раз, що вони справжніі "Королі Європи".