Вершитель футбольної долі або сага про Дениса Олійника
За останні декілька днів Денис Олійник став ледь не головним ньюсмейкером в українському футболі. Він, мовляв, невдоволений тим, що Хуанде Рамос фактично ігнорує його і не дає грати. Насправді, все не так просто, як могло б здатися на перший погляд. Ми спробуємо проаналізувати ситуацію, яка склалася навколо Олійника, і розставити всі крапки над «і».
За останні декілька днів Денис Олійник став ледь не головним ньюсмейкером в українському футболі. Він, мовляв, не зрозумів чому тренер не включив його до заявки на гру проти «Арсеналу». Футболіст здивований, як таке могло статися, адже за його словами він викладається на тренуваннях на всі 100%. А Рамос його фактично ігнорує.
Насправді, все не так просто, як могло б здатися для пересічного вболівальниками. Ми спробуємо проаналізувати ситуацію, яка склалася навколо Олійника, і розставити всі крапки над «і».
Нагадаємо, що перейшов у «Дніпро» Денис влітку 2011 приблизно за 4 млн доларів, а не за 7 чи 10, як інформували багато ЗМІ. Відразу заграти на хорошому рівні йому не вдалося. Проте більш-менш стабільне місце в основі він мав. В тому сезоні Олійник взяв участь у 24 матчах (7 голів, 2 асисти).
Минулий чемпіонат Денис теж розпочав у старті, але поступово програвав конкуренцію, і на його позицію Рамос почав ставити Матеуса та Джуліано. Зрештою, вихованець «Динамо» зіграв лише у 13 матчах, часто не потрапляючи навіть до заявки на гру.
Що ж, тепер прослідкуємо дії Дениса, починаючи з весни 2013 року.
Після зимової перерви Денис зіграв лише 9 хвилин, одного разу вийшовши на заміну. Він повністю програв конкуренцію своїм партнерам, тому був змушений сидіти на лавці. Звичайно, журналістам закортіло дізнатися чому Денис опинився в такій ситуації.
31 березня 2013. Із інтерв’ю «Профутболу»:
– Якщо брати результати з якими я переходив до «Дніпра», на якому рахунку я був тоді, і на якому рахунку я зараз, то можна сказати, що я впав у футбольному плані. Тому що я вилетів і зі збірної, і з основного складу клубу. Я розслабився, став трохи не так відноситись до себе, ніж раніше – не з таким бажанням. Але не в тому плані, що я виходжу на тренування і не стараюся. Я намагаюся показувати свої максимальні якості, і працювати на максимумі. Але десь розумію, що раніше я був більш цілеспрямованим. Поставив собі певну ціль, дійшов до неї. І мені потрібно було поставити ціль іти ще вище. А я її перед собою не поставив. Я залишився на певному рівні, як на плаву.
На моїй позиції є люди, які дуже добре себе зарекомендували в минулому сезоні, які зараз показують хороший рівень гри. Я зараз бачу по тренувальному процесу, що я став іншим. Я відчуваю, що набираю форму… Я хочу це закріпити і додавати зараз, щоб повернутися на той рівень.
Отже, фактично, Денис знизив до себе вимоги, відчув, що в житті все і так добре. Зарплатню він отримує, періодично виходить в основі. Навіщо напружуватися зайвий раз, якщо і так все спокійно. Подейкують, що іноді Денис і тренування пропускав. Звичайно, що тренер не міг на все це заплющувати очі. Та й сам Олійник дійсно «впав у футбольному плані», і за таких умов він не отримував ігрової практики, що природньо. З іншого боку, Денис наче почав усвідомлювати, в якій ситуації він опинився.
І через місяць Рамос випускає Олійника у двох матчах проти «Зорі» та «Карпат», які щоправда, вже не мали турнірного значення. Зіграв більш-менш, не провалився, але й не виблискував.
17 травня 2013. Із інтерв’ю Football24.ua:
– Я ж практично півроку не грав. Тому зараз для мене головне – це повернутися на футбольне поле, повернутися до складу. Саме таке завдання я ставив перед собою і я його виконав.
- І яким буде ваше наступне завдання?
- Закріпитися в основі, відчути впевненість у своїх силах. У мене були моменти у грі з «Зорею», у матчі з «Карпатами». Відчуваю, що не вистачає впевненості. Можливо, трохи фарту не вистачає.
От бачите, Денис і сам не заперечує, що йому все ще чогось бракує. Десь було й помітно, що він може додати, але ж і конкуренти за місце в складі не сплять, а на той момент вони все ж були кращими.
На початку літа Олійник отримав виклик до збірної, але, що не дивно, не зіграв жодної хвилини проти Камеруну та Чорногорії. Це пояснюється тим, що Фоменко полюбляє викликати багатьох гравців, щоб вони відчували атмосферу збірної і були готовими скористатися своїм шансом.
Почалося міжсезоння. І Денис вже заговорив про можливий трансфер.
5 червня 2013. Із інтерв’ю Football.ua:
– Що стосується Європи, так - я готовий їхати і спробувати свої сили там. Готовий і на зменшення зарплати - в межах розумного.
– А в які українські клуби, на вашу думку, варто йти? Це тільки перша четвірка?
– Якщо говорити теоретично, то, звичайно, кожному на моєму місці хотілося б говорити про клуби з першої четвірки. Це однозначно, тому що в Україні зараз небагато ставлять перед собою серйозні завдання. А я хочу бути в клубі, який ставить великі завдання і прагне грати в єврокубках, бажано – в Лізі чемпіонів.
Дивно. Денис майже не грав останні півроку, але трансферні апетити в нього такі нічогенькі. Якщо не закордон, то перша четвірка, єврокубки, Ліга Чемпіонів… Ну що казати, «Динамо» і «Шахтар» навіть не подивилися на Олійника. «Металіст»? Можливий шанс лише через відомі проблеми харків’ян з лімітом. Але не було навіть «диму» чуток, а про справжній переговорний «вогонь» мова навіть не йде.
Минає трохи більше тижня і Денис вже ні про які трансфери й не думає.
13 червня 2013. Із інтерв’ю football world:
– Чи можливий варіант, коли під час літнього періоду ви не відчуєте від Хуанде Рамоса підтримки, і до 31 серпня таки зміните клуб?
– Не хочу про це думати, працюю, щоб закріпитися в сьогоднішній команді. Розраховую на те, що буду отримувати набагато більше ігрового часу, ніж у минулому сезоні.
Хм. Може Денис на передсезонній підготовці відмінно проявив себе, а то такі плани серйозні. Насправді, на зборах себе набагато краще зарекомендував 18-річний Андрій Блізніченко, один із лідерів молодіжної команди. Він якраз правий півзахисник, ще один прямий конкурент Олійнику.
І ось 13 липня. Перший матч сезону, «Дніпро» приймає «Арсенал». Денис Олійник не потрапляє у заявку. Несподіванка? Можливо для пересічних вболівальників. Але, знаючи ситуацію трохи ближче, здивування таке рішення не викликало. До речі, Блізніченку також не знайшлося місця у 18-ти. А от це, для багатьох стало більшою несподіванкою. Андрій в останньому контрольному матчі забив переможний гол, і дуже органічно вписувався в гру основи, очікували, що Рамос знайде йому місце в заявці на гру. Але що вже казати про них, якщо навіть Коноплянці не знайшлося місця на полі, і він починав гру в запасі.
15 липня 2013. Інтерв’ю Олійника football world:
– Чому ваше прізвище не потрапило навіть до числа 18-ти? – Це питання я попрошу вас задати Хуанде Рамосу. Нехай скаже, навіщо запрошував мене в команду.
– У ЗМІ з'явилася інформація, що ви можете перейти у донецький «Металург»...
– Зрозуміло, що мені потрібно грати. Дійсно, переговори зараз ведуться, але в різних напрямках, тому конкретно вам нічого не можу сказати.
– У вас була з ним розмова з приводу вашого становища в команді? – Ні, що ви! Він зі мною взагалі не спілкується, ніякої розмови не було, він нічого не пояснює. Тому я з ним не розмовляю, і, якщо чесно, не бачу навіть сенсу розмовляти з Хуанде Рамосом.
Дещо різко, не знаходите? Денис реагує так, ніби він стовідсотковий гравець стартового складу, якого ні за що випхали зі складу. Він наче йшов на рожен, і тільки чекав моменту, щоб отак от «вибухнути».
16 липня 2013. Тренер переводить Олійника до дублюючого складу.
Сміливе, але багато в чому справедливе рішення. Ну добалакався Денис, догрався.
Але тут як тут в Олійника з’явилася група підтримки в особі колишніх гравців «Дніпра» Олега Венглинського і Дениса Андрієнка.
16 липня 2013. Інтерв’ю Олега Венглинського Football24.ua:
– Я просто шокований звісткою з «Дніпра»: без суду і слідства відправили гравця в дубль. І не кого-небудь - гравця національної збірної України. А навколо тиша, немов всі води в рот набрали. Вважаю, що за Олійника повинні заступитися партнери по команді, віце-президент ... Тим часом іспанський тренер, який ніколи не відрізнявся особливою симпатією до українських футболістів, робить все, що завгодно. Так не можна! Приїжджі «принци» руйнують наш футбол.
В Елладі таку ситуацію неможливо навіть уявити, бо до такого б не допустили б. Там порядні взаємини з футболістами. Тренера, який би дозволив собі відправити гравця національної збірної в дубль без суду і слідства, закидали б камінням. А у нас – мовчання.
17 липня 2013. Майже слово в слово інтерв’ю Дениса Андрієнка FootBoom.com:
Рамос упереджено ставиться до українців, руйнує наш футбол? Ну це відверта і відкрита брехня. Коли на «чорне» кажуть «біле», то це викликає негативні враження. Просто нагадаю, що серед грандів нашого футболу «Дніпро» найбільш українська команда, кістяк і лідери команди – саме українці (Ротань, Коноплянка, Селезньов, Зозуля, Федецький). Згадайте, ким був Роман Зозуля до «Дніпра» і подивіться на нього зараз – основний форвард збірної України! Андрієнко говорить, що «коли немає результату і ще виганяють наших футболістів – це несправедливо», про проблеми з власними вихованцями. Яку таку несправедливість має на увазі Андрієнко? Наприклад, Інкума взагалі немає в заявці, бо людина не відповідає рівню команди. Це справедливіше? А Олійник просто не витримує конкуренції. Його не було в заявці – «Дніпро» чудово зіграв. Ось вам і результат, і справедливість. Щодо вихованців, то чудово працює Академія, декілька команд якої виступали в фіналі ДЮФЛ. В заявці щонайменше 5 своїх вихованців. То про що вони взагалі говорять? Чому приплітають до ситуації з Олійником усе підряд? І це відразу після чудового старту від команди Рамоса. Є таке думка, що це просто комусь вигідно. На жаль, є в «Дніпрі» підводні течії…
І на звершення Денис Олійник дає чергове інтерв’ю.
17 липня 2013. Інтерв’ю football world:
Бажання йти з команди в нього наче немає. Тим паче, де йому зараз будуть платити стільки, скільки він заробляє, а точніше отримує на контракті в «Дніпрі»?
Ось і думайте, чому Олійник такий непослідовний, нестабільний, але при цьому занадто амбітний. І чому Рамоса роблять несправедливим вершителем футбольної долі окремих гравців.
P.S. Менше балачок – більше роботи. Чудовий принцип і просто порада для кожного.
Використані фото FootBoom.com, tochka.net
