Лейкерс 16/17: очікування і реальність
Перед стартом сезону я не надто тішив себе надіями на те, що щось кардинально зміниться. Прихід Інграма та Зубаца це плюс, але жирні контракти Мозгова та Денга і майже відсутність досвіду самостійної роботи у Люка Уолтона це виглядало великим мінусом. Пройшло 12 матчів. Це лише сьома частина дистанції. Але #прямозараз Лейкерс показують баскетбол, на який приємно дивитися. З різницею 7-5 вони ділять 5-6 місце з Хьюстоном на Заході випереджаючи Мемфіс, у якого стільки ж поразок і гра в запасі. Якщо дивитися на календар то ця красива статистика може погіршитися вже найближчі 5 матчів (Сан Антоніо...
Перед стартом сезону я не надто тішив себе надіями на те, що щось кардинально зміниться. Прихід Інграма та Зубаца це плюс, але жирні контракти Мозгова та Денга і майже відсутність досвіду самостійної роботи у Люка Уолтона це виглядало великим мінусом.
Пройшло 12 матчів. Це лише сьома частина дистанції. Але #прямозараз Лейкерс показують баскетбол, на який приємно дивитися. З різницею 7-5 вони ділять 5-6 місце з Хьюстоном на Заході випереджаючи Мемфіс, у якого стільки ж поразок і гра в запасі.
Якщо дивитися на календар то ця красива статистика може погіршитися вже найближчі 5 матчів (Сан Антоніо, Чикаго, Оклахома, Голден Стейт (2) ), але це говорили перед стартовою грою сезону з Рокетс, перед ГСВ взагалі всі ховали.
Що радує в Лейкерс так це те, що гра команди весела. В прямому сенсі слова. Можуть віддати +20, можуть -20 відіграти. Втім, жарти жартами, з 5 домашніх ігор лише одна поразка, різниця виїзних ігор 3-4. Ця команда б’ється до останнього і не здається.
Чому Лейкерс (тимчасово чи ні покаже час) так трансформувалися я бачу три причини.
Перша причина – тренер. Люк Уолтон сам ненабагато старший за кількох гравців ростеру, тому знайти з ними спільну мову йому легше ніж майстрам тренерського цеху, які вже немолоді. Молодь тягнеться до нього, розвивається разом з ним, він з ними.
Друга причина – молода команда. Івіца Зубац, Джордан Кларксон, Д’Анжело Расселл, Джуліус Рендл, Брендон Інграм, Томас Робінсон. Коли ще в складі Лейкерс одночасно було стільки талановитої молоді? Те, що пішов Кобе розв’язало решті руки і вони почали грати так як вміють. Мені б ще хотілося більше довіри Інграму та Зубацу, але то вже тренерська робота. Така команда, приправлена досвідченими гравцями просто не може не бігти і не розривати суперників. Так, іноді трапляються прикрі поразки, як з Ютою і Далласом, але це ДОСВІД.
Третя причина – плей-офф. Так, останній рік захищений ТОП-3 пік є, але! Якщо глянути на таблицю драфта то перші два місця там займають перші номери, з якими проблем у ЛАЛ нема, 3-4 номер драфту це легкі форварди (так само), 5-важкий форвард. Центрових, яких би можна було дратувати в районі навіть 10 піка нема і швидш за все не буде. Ну і зголодніли Лейкерс за плей-офф, в яких не були вже три сезони!
Особисто я чекаю на Лейкерс в плей-офф. Хоча, якщо буде грамотно злитий сезон з такою грою я буду лише за, бо це величезний крок вперед вже тепер. І є великі сподівання на ще кращу гру пізніше.