https://pictures.ua.tribuna.com/image/4495f035-6688-473d-8149-13203d563dcc

«Це дуже важко. У мене там мій найкращий друг. Там важка ситуація. Те, що мені друг розповідав про ці братські могили, про цих дітей, захоронених на футбольних полях в 30 сантиметрах від поверхні землі, що людей змушують закопувати це все…

Там жахіття. Зараз навіть згадувати те, що він розповідав, важко. Там жах, як багато людей загинуло. Там справжнє варварство коїли… бомбили Драмтеатр, знаючи скільки там людей, в спину стріляли. Жах.

Може я зараз звучатиму як дитина, але мені не віриться в це все, в те, що мені розповіли. У мене є фото хлопця, він був КМС по самбо, дуже перспективним спортсменом, він страхував мене, коли я готувався до чемпіонату світу в Японії… його розірвало на шматки. Його батько з моїм другом шукали цього хлопця, побачили, що собака щось їсть, а це була його нога.

Коле це варварство покажуть по всьому світу – люди просто в шоці будуть. Хоч і говорять, що відчути біль можна лише тоді, коли сам через це пройшов. Але ні, коли ці жахи будуть показані, кожен у світі в шоці буде, відчує частинку цих страждань.

Проте я такий, що які б проблеми не були, все одно буду вірити в краще. Якщо говорити про спорт, то навіть коли мені важко було, коли у мене в 2017 році загинув дідусь в Донецьку, що мені за батька був, а я його похоронити не міг, коли у мене травми були, я завжди знаходив мотивацію, продовжував любити життя, Україну.

Я серцем вірю, що все буде добре з Маріуполем, що всі ці Пушиліни, які прийшли, вони підуть звідти вперед ногами. Ми відбудуємо Маріуполь. Всі допоможемо, хто чим може. Так, ті, хто втратили близьких, тим я навіть не знаю, як допомогти… Але я вірю, що Маріуполь буде українським. Так, там буде багато болю, однак наша любов, любов до української землі, до українського народу, вона переможе цей біль. Хочу вірити в це. Я маю на це право. Не буду вірити в погане», – поділився Болдирєв.