Мбаппе, Де Брюйне, Леау та Бензема – у символічній збірній сезону 2021/22
Кого не вистачає?
Раніше згадували головні розчарування сезону, тепер надійшла черга до героїв. Зібрали зіркову символічну збірну-2021/22, але деякі позиції можуть викликати питання. Крім того, склад виявився занадто незбалансованим, заточеним на атаку, але для уявної команди це не проблема. Крім того, декому довелося змінити позицію, щоб вмістилися всі, хто цього заслужив. Згадуємо головних топів у топ-5 чемпіонатах.
Розташовуємо гравців за схемою 4-3-3.
Тібо Куртуа («Реал»)
Бельгійський воротар мав би потрапити у список героїв сезону вже за один тільки фінал ЛЧ, у якому він просто творив дива. Без цих подвигів важко уявити, як «Реал» виграв би трофей. Не дарма ж Тібо встановив рекорд фіналів ЛЧ за кількістю сейвів і був визнаний найкращим гравцем матчу.
Але і без блискучого виступу у Лізі чемпіонів йому є чим похвалитися. Бельгієць був безапеляційно основним у чемпіонському «Реалі», який пропустив лише 31 гол – другий показник в сезоні Лі Ліги. Причому у Куртуа насправді 29 пропущених (2 у пасиві Андрія Луніна, якому дали трохи пограти вже після завоювання золотих медалей). Звісно, йому не доводилося так багато працювати, як воротарям слабших команд, але при цьому Куртуа в топ-5 Ла Ліги за кількістю недопущенних голів.
А от в Лізі чемпіонів він просто король – лідер за кількістю сейвів, при цьому і серед перших за середньою кількістю за матч, тобто справа не тільки в тому, що «Реал» пройшов усю дистанцію. Крім того, він ще й лідер сезону ЛЧ за недопущенними голами. Шукати альтернативу Куртуа у цій символічній збірній – справа марна.
Трент Александер-Арнолд («Ліверпуль»)
Один з моторів «Ліверпуля», надпотужний правий захисник, який обґрунтовано може претендувати на те, щоб називатися найкращим у світі на цій позиції. 14 результативних дій в сезоні АПЛ – його головному конкуренту у цій збірній, Дані Карвахалю, такі показники у внутрішній першості не підкорялися жодного разу в кар’єрі. А для Трента це навіть не найрезультативніший сезон. Він став 2-м за кількістю гольових передач в чемпіонаті, а за очікуваними йшов взагалі першим. До цього він ще й додав три асисти у ЛЧ.
Його зв’язка із Салахом на правому фланзі – найпотужніша зброя феєричного «Ліверпуля», якому дуже не пощастило цього сезону, – зовсім трошки не вистачило для чемпіонства у Англії і перемоги у Лізі чемпіонів. Але й без того два трофеї у свою скарбничку Арнольд додав – Кубок ліги та Кубок Англії. До речі в цих турнірах англієць так само був основним у своїй команді на вирішальних стадіях. Александер-Арнольд тримає найвищий рівень, і навіть те, що Вінісіус забив у фіналі ЛЧ через його недогляд, не перешкоджає потраплянню у символічну збірну.
Вірджіл ван Дейк («Ліверпуль»)
Нідерландець – центральна фігура в обороні «Ліверпуля». цього сезону партнери по центру захисту проявили себе якнайкраще – що Конате, що Матіп видали якісний сезон, але кожен із них розглядався передусім у парі з ван Дейком. Без нідерландця сучасний «Ліверпуль» Клоппа не можна уявити. У чемпіонаті Англії команда ван Дейка пропустила найменше голів (разом із «Сіті» – по 26).
А далі ситуація подібна до його партнера по команді Александра-Арнольда. Той самий набір трофеїв, той самий присмак розчарування через втрачену можливість виграти АПЛ та ЛЧ. І хоч цього року, очевидно, він уже не буде головним претендентом на «Золотий м’яч», але своєю впевненою грою точно заслуговує потрапляння принаймні у топ-10 або топ-15. До того ж цього року Вірджіл ще й додав у кількості результативних дій.
Давід Алаба («Реал»)
Австрієць не мав часу і шансу розгойдуватися у новому клубі – його брали готовою зіркою, яка має приносити користь тут і зараз у досягненні найвищих завдань. І Алаба чудово впорався із цим завданням, при тому, що у «Реалі» йому не залишали простору для маневру, відрядивши суто на позицію центрального захисника. Іноді це створювало проблеми для австрійця, але він все одно впорався із завданням, залишаючись лідером найкращого захисту Ла Ліги і стабільно відігравши на високому рівні всю Лігу чемпіонів.
Не забував Алаба і про атакувальні дії – 2+3 за системою гол+пас у Ла Лізі. Це дуже непогані показники для людини, що відіграла весь сезон на позиції центрального захисника, при цьому не маючи гренадерського зросту. Вся справа у ігрових навичках Алаби та його різносторонності – згадати хоча б блискучий гол у ворота «Барселони» в матчі першого кола, коли він самотужки розпочав контратаку від свого карного майданчика і сам же її завершив влучним ударом із меж чужого. Високий рівень гри, швидкісна адаптація до нового чемпіонату і суперклубу, командні досягнення – все це говорить на користь Алаби.
Тео Ернандес («Мілан»)
«Росонері» вперше за 10 років стали чемпіонами, тому без лідерів цієї команди у цій збірній не обійтися, хоча виступ у ЛЧ міланці прагнуть забути якнайшвидше. Ернандес провів дуже потужний сезон, який дозволяє говорити про нього як про готового топового гравця, який починає повною мірою виправдовувати сподівання. Ба більше, він вже не раз надягав капітанську пов’язку у «Мілані», що підкреслює його значення в колективі, а не лише на футбольному полі.
У ігрових аспектах теж повний порядок – 5 голів і 6 асистів з позиції лівого захисника (1 з пенальті і ще 1 пенальті він не реалізував). Тому могло бути іще більше. Аналогічні цифри були і за два минулих сезони у «Мілані», але тепер індивідуальні показники ще й посприяли загальнокомандному успіху. Ернандес ефективно взаємодіяв із Леау на лівому фланзі, постійно загострював і був практично незамінним гравцем своєї команди. А яскравим підсумком сезону став надважливий гол, який закрив питання у протистоянні з «Аталантою» у передостанньому турі після слалому через півполя.
Мохамед Салах («Ліверпуль»)
Якщо у цьому топі не буде Салаха, то хто у ньому взагалі має бути? Просто перелічимо деякі його досягнення: єгиптянин став найкращим бомбардиром і асистентом АПЛ, відповідно, найкращим гравцем чемпіонату за системою гол+пас, найкращий за очікуваними голами, третій за передачами, наніс найбільше ударів, здійснив найбільше дотиків у карному майданчику, в топ-5 за успішними обіграшами. У «Ліверпуля» зависло питання із продовженням контрактів із лідерами Мане та Салахом. Скидається на те, що єгиптянин залишиться, а сенегалець піде, і це буде виправданим рішенням.
У Лізі чемпіонів Салах став найкращим бомбардиром «Ліверпуля» в топі турніру за дотиками у карному майданчику і обіграшами. Неправильно буде сказати, що атака мерсисайдців трималася на ньому, але дійсно правий фланг був найбільш дієвою зброєю у руках Юргена Клоппа. І хоча за рік історія відносин Салаха з «Ліверпулем» з високою ймовірністю завершиться, єгиптянин точно має, що дати цій команді. Сезон 2021/22 це переконливо довів.
Кевін де Брюйне («Ман Сіті»)
Людина, що давно вже заслужила своєю грою і досягненнями потрапляння у залу слави АПЛ. Черговий неймовірний сезон від лідера «Сіті», який привів команду до чемпіонства. У команди Пепа можуть змінюватися гравці на вістрі, флангові нападники, опорники, але від сезону до сезону провідна роль КДБ у побудові команди залишається незмінною. Так сталося і цього року – саме бельгієць став найрезультативнішим гравцем «містян» у АПЛ. Загалом 23 результативні дії, при цьому Де Брюйне виявився і найкращим бомбардиром, і найкращим асистентом своєї команди.
Найбільш очевидним визнанням заслуг Кевіна у досягненні «Ман Сіті» чемпіонського титулу стало визнання найкращим гравцем АПЛ цього сезону. Причому цю нагороду він отримує вже вдруге в кар’єрі. І хоча ЛЧ знову не підкорилася команді Гвардіоли, Де Брюйне точно може занести цей сезон собі в актив. Влітку команду очікує прибуття Голанда, цікаво подивитися на те, як змістяться акценти у грі «Сіті» та що буде з результативністю. Але можна не сумніватися, що бельгієць залишатиметься провідною фігурою. Хоча Кевіну буде вже 32, в нього ще як мінімум три роки по контракту з клубом.
Рафаел Леау («Мілан»)
MVP сезону Серії А, найкращий гравець чемпіонського «Мілана». Молодий португалець поступово йшов до такого статусу, а в цьому сезоні стався справжній прорив. І хоч він не став найкращим бомбардиром чемпіонату, чи найкращим за системою гол+пас, але його вплив на здобуття командою золотих медалей був дуже вагомим, тому його просто неможливо проігнорувати. Власне, Леау був головним рушієм атаки «росонері», при цьому видав надзвичайну ефективність на вирішальному відрізку сезону, коли лише впевнені перемоги давали можливість відчепити претендента на чемпіонство «Інтер».
Леау продемонстрував ефективність дриблінгу на рівні топів європейського футболу, був топом у просуванні м’яча, був найбільш небезпечним гравцем своєї команди у рамках чемпіонату Італії. І все це у 22 роки, тому в нього ще точно є простір для прогресу. Для початку йому слід би виявити свої сильні сторони і на рівні Ліги чемпіонів, цього сезону «росонері» не змогли вийти з групи. Високий рівень очікувань від Леау підтверджують і трансферні чутки, що вже сватають його у «Сіті», «ПСЖ» та «Реал». Після такого потужного сезону це не викликає подиву.
Кіліан Мбаппе («ПСЖ»)
Наявність француза у цьому списку може викликати певні питання. Не найсильніший чемпіонат, який суперпотужні парижани мають вигравати із закритими очима, з ЛЧ команда вилетіла ще на стадії 1/8 фіналу. Все це так, але все ж не можна ігнорувати той факт, що Кіліан став найкращим гравцем топ-чемпіонатів за системою гол+пас. У Мбаппе – 45 результативних дій, при цьому він другий за голами, поступаючись лише Левандовському, і найкращий за асистами. В контексті голів ще й варто відзначити, що Кіліан видав оверперфоменс, реалізовуючи не найбільш очевидні ситуації. Реальна кількість голів перевершує xG на 6.
Важливе досягнення Мбаппе – він не втратив статус лідера навіть після приходу Ліонеля Мессі. Здавалося б, авторитет аргентинця міг стати проблемою, але ні, Кіліан довів своє лідерство на футбольному полі, саме він був головною рушійною силою цього «ПСЖ», він робив усе можливе, щоб пройти «Реал» в ЛЧ і навіть забив 4 голи в двох матчах, хоча зарахували лише 2. Завершив же сезон француз надзвичайно важливим кроком – перепідписав угоду із парижанами, отримав шалену зарплатню і вплив у клубі, відмовившись від переходу у «Реал».
До нового сезону вболівальники «ПСЖ» підходять із серйозними сподіваннями і це новий великий виклик для Мбаппе, який тепер точно буде повноцінним господарем ситуації в команді.
Роберт Левандовський («Баварія»)
Останніми тижнями поляк найбільше згадується у контексті його некрасивого прощання із «Баварією», яке взагалі-то може і не статися. Суперфорвард заявляє, що шукає нову мотивацію і не хоче навіть вести розмови про те, що наступний сезон може провести у нинішньому клубі. Головним претендентеом називають «Барселону». Все це дуже цікаво, але не має закривати і чисто ігрові досягнення. А Роберт вчергове забрав «Золоту бутсу», настрілявши 35 голів у 34 матчах Бундесліги (найкращий показник у топ-лігах). Видатна результативність вже який сезон. І хоча до минулорічних рекордів дотягнутися не вдалося, але й цього з головою вистачає, щоб потрапити у символічну збірну сезону.
У Лізі чемпіонів все теж у повному порядку. Якби не сенсаційний виліт від «Вільярреала», Роберт точно міг би нав’язати боротьбу Каріму Бензема за звання найкращього бомбардира цьогорічного розіграшу. А так довелося задовільнитися другим місцем із 13 голами. При цьому він розділив із французом першість за системою гол+пас. Особливо приємно ставити Левандовського у цей топ за його активну позицію по підтримці України, за це йому окрема подяка.
Карім Бензема («Реал»)
Один із головних претендентів на «Золотий м’яч». Якщо героєм фіналу став Куртуа, то от справжнім лідером мадридців протягом плей-оф був саме французьский нападник, котрий оформив по хет-трику у ворота «ПСЖ» та «Челсі», забивав у найвідповідальніші моменти і тягнув команду за собою. Так, все могло б не статися, якби не дубль Родріго проти «Сіті» у компенсований час, але саме Бензема забив вирішальний гол з пенальті, який дозволив пройти англійців у протистоянні, що ввійде в історію.
Бензема перебував у тіні Роналду, за ним тягнулася кримінальна історія з Вальбуена, він був позбавлений можливості грати за збірну. Цей сезон став найуспішнішим для нього за всю кар’єру, починаючи з того, що він зіграв за Францію на Євро-2020 (2 дублі), завершуючи найкращою результативністю за всі роки у дорослому футболі. І це як чисто по голах, так і по результативних діях загалом. Він став не тільки з запасом найкращим бомбардиром Ла Ліги, а ще й Ліги чемпіонів. При цьому навіть замахнувся на рекорд Роналду за голами в одному розіграші ЛЧ, але трохи не вистачило.
Якщо за такий перфоманс йому не дадуть «Золотий м’яч», то питань буде дуже багато.
***
Кого не вистачає у цій збірній?
Фото: Panoramic/Global Look Press/Keystone Press Agency, IMAGO/Giuseppe Maffia, Spada/Global Look Press/Keystone Press Agency, IMAGO/Conor Molloy/News Images, R ItHeinzegaojing/Rit Heise/Xinhua, IMAGO/Joachim Sielski, IMAGO/Ruben Albarran / PRESSINPH
