Як козаки у французів не вигравали

21 жовтня руки швейцарської легенди Александра Фрая витягнули найбільш несприятливого суперника для нашої дружини - збірну Франції.

Як не намагалась кулька чи то з нашою збірною, чи то з "жабоїдами" втекти з корзини... але доля звела нас у матчах плей-офф.

В один голос заговорили про продажність УЄФА, про те, що організація все підлаштувала не в нашу користь. Розмови розмовами, але тут вже нічого зробити не можна.

Дійсно, французи - це найгірший варіант для нас. І не лише тому, що ця збірна розташовується якраз за нами в рейтингу ФІФА. Не тому, що в її складі виступають зірки світового футболу.

В нас вкрай погана статистика очних зустріч з французькою дружиною. За часи незалежності ми 7 разів зустрічались з "Le ble" і жодного разу не перемагали.

Давайте разом пригадаєм, як ми грали проти "гальських півнів"

1. 27.03.1999. Відбір ЧЄ-2000. Стадіон "Стад де Франс"

Франція – Україна – 0:0

Франція: Бартез, Тюрам, Лізаразю, Петі (Богоссян, 78), Блан, Джоркаєфф, Дешам, Десайі, Пірес (Дорасо,84), Дюгаррі(Вільтор,69), Анелька

Україна: Шовковський, Лужний, Ващук, Головко, Микитин, Гусін (Скрипник, 85), Ковальов (Косовський, 54), Попов, Шевченко, Ребров, Скаченко (Максимов, 68)

Гра нашої збірної на Стад де Франс була не з когорти найкращих в історії збірної. Часті провали в захисті помножені на злагодженість дій тогочасних чемпіонів світу могли привести до дошкульної поразки. Проте, на воротах в той вечір феєрив Шовковський, який зумів відводити загрозу від власних володінь.

«Жовто-сині» в атаці теж не виглядали хлопчиками з Сан-Маріно (не в образу усім шанувальникам цієї карликової держави). Нейтралізований Бартезом вихід віч-на-віч від Скаченка, сейв воротаря після удару головою Ковальова та славнозвісний нереалізований шанс Шевченка (дивитись з 6:41).

Все могло тоді скластись по-іншому... Не було б і клятої Словенії потім.

2. 04.09.1999. Відбір ЧЄ-2000. НСК "Олімпійський"

Україна – Франція – 0:0

Україна: Шовковський, Лужний, Ващук, Головко, Дмитрулін (Микитин, 46), Попов, Гусін (Цихмейструк, 81), Косовський, Максимов (Коновалов, 67), Ребров, Шевченко

Франція: Бартез, Тюрам, Блан, Десайі, Лізаразю, Карамбе, Дешам, Вієра, Зідан, Джоркаєф (Пірес, 73), Анелька (Лаланд, 55).

Матч-відповідь у Києві теж закінчився сухою нічиєю. Хоч гості з перших хвилин заволоділи м’ячем, та наша дружина вдало контратакувала. Вже на 15 хвилині Максимов втратив непоганий момент, пробивши прямо в руки Бартезу. Особливо з позитивної сторони проявляв себе Джоркаєф, який раз у раз розрізав нашу оборону і виводив на ударну позицію Зідана та Анелька.

Обидві команди вирішили не гнівити Бога і великі сили в атаку не відправляли, не бажаючи оголяти власні тили. Знову безгольовий мир, який впринципі задовільнив обидвох суперників.

3. 06.06.2004 р. Товариський матч. Париж.

Франція – Україна - 1:0

Франція: Бартез, Сільвестр, Галлас (Саньоль, 76), Тюрам, Лізаразю, Вієра, Макелеле (Педретті, 84), Пірес (Вільтор, 84), Зідан(К), Саа (Марле, 76), Анрі.

Україна: Шовковський, Федоров, Тимощук(К) (Венглинський, 90), Єзерський, Несмачний, Ротань (Назаренко, 84), Русол, Шелаєв, Воробєй (Косирін, 70), Старостяк (Бідненко, 72), Гусєв (Ребров, 61).

Французи вирішили перед ЧЄ-2004 року, на якому мали захищати здобутий в 2000 р. титул переможців, зустрітись з непоступливою тоді Україною, яку недавно лише очолив Олег Блохін. Господарі вийшли практично в основнмоу складі, в якому не знайшлось місця лише травмованим Трезеге та Десайі, а в складі «жовто-блакитних» на поле «Стад де Франс» не вийшов Шевченко, який напередодні двобою отримав пошкодження.

Гості вирішили грати від своїх воріт. Лінія Несмачний-Федоров-Єзерський-Старостяк впродовж матчу активно підчищали огріхи центра поля та зупиняли масовані атаки «триколірних». Проте, все це було безкорисним під кінець зустрічі, коли золота нога Зінедіна Зідана вивела господарів уперед.

Нам банально не вистачило часу, щоб спробувати щось змінити. Проте, це був початок непоганого відрізку в історії нашої футбольної збірної.

4. 02.06.2007 р. Відбір до ЧЄ – 2008.

Франція - Україна – 2:0

Франція: 23.Купе, 3.Абідаль, 5.Галлас, 6.Макелеле, 7.Малуда, 8.Тулалан, 13.Клер, 15.Тюрам(К), 11.Насрі (4.Л.Діарра, 81), 22.Рібері, 39.Анелька (9.Сіссе, 76).

Україна: 1.Шовковський(К), 2.Несмачний, 3.Гай, 4.Тимощук, 5.Єзерський (14.Левченко, 78), 6.Русол, 9.Гусєв, 10.Воронін (16.Воробєй, 72), 13.Чигринський, 15.Михалик, 19.Калініченко (21.Ротань, 64).

Пауза у зустрічах між цими суперниками тривала до відбору на ЧЄ-2008, який мав відбутись на австро-швейцарських землях. Обидві команди провели німецький мундіаль на ура, тому зустріч обіцяла бути цікавою. Проте, наші хлопці гру провалили. Рахунок 2-0 був повністю по грі – Франція показала, що дійсно значно переважає в ігровому плані нашу команду. Хоч шанси вийти вперед у нас були, проте моменти на початку гри ми змарнували (Єзерський не зумів замкнути постріл)

Голи Рібері та Анелька поставили нас на коліна у Франції. Проте, ми обіцяли бій на рідній землі.

5. 21.11.2007 р. Відбір до ЧЄ-2008.

Україна – Франція – 2:2

Україна: Пятов, Романчук (Єзерський, 81), Федоров, Тимощук, Шевченко, Гусєв (Милевський, 90+1), Воронін (Шелаєв, 85), Ротань, Ващук, Гай, Грицай

Франція: Фрей, Абідаль, Галлас (Насрі, 46), Макелеле, Бензема, Гову, Анрі, Клер, Тюрам(К), Л.Діарра, Рібері (Бен Арфа, 89).

А от матч-відповідь вийшов на славу. Незважаючи на не зовсім футбольну погоду (кінець листопада на дворі), наші футболісти продемонстрували непоганий матч. Хоч шанси вийти з групи ми вже тоді втратили, але гра потішила не чисельних вболівальників, які тоді зібрались на трибунах НСК «Олімпійський».

Вже на 14 хвилині «мерсисайдець» Воронін влучним пострілом з 22-х метрів вразив ворота Фрея. Та майстерність гостей + провали у центри захисту нікуди не зникали… 20 хвилина – і Анрі відновлює статус-кво. А на 34 хвилині наша оборона просто – напросто спостерігала як одинокий Сідней Гову розстрілював Пятова.

Врятувала нас помилка Фрая. Шевченко, як в кращі часи, обрав позицію і головою переправив м’яч у ворота.

Голкіпер, який дебютував у складі своєї збірної в цьому двобої, явно прогавив «метелика». Провину він поклав на прожектор, який начебто засліпив йому очі.

На жаль, явних моментів вирвати перемогу ми не мали. 2-2 – цілком закономірний результат.

6. 06.06.2011. Товариський матч. Стадіон "Донбас-Арена"

Україна – Франція – 1:4

Україна: П'ятов, Кобін, Іщенко, Кучер (Хачеріді, 33), Шевчук, Гусєв (Худобяк, 74), Тимощук, Ротань, Назаренко (Кожанов, 62), Воронін (Мілевський, 61), Девіч (Селезньов, 69)

Франція: Манданда, Евра, Кабул, Кабайе (Мартен, 76), Сахо (Абідаль, 76), Ревейер, Менез (Малуда, 65), М’віла, Гамейро (Бензема, 65), Ремі (Рібері, 65), Матюіді (Діабі, 76)

Перед домашнім ЧЄ наша збірна зіграла ряд товариських матчів. І одним із суперників стала французька збірна, яка з тріском провалила минулий мундіаль і переживала кризові явища. Ситуація в нашій команді теж не найкраща – прихід-відхід Маркевича, Калитвинцев, який тяг приставку «в.о.» за собою. Все це вилилось в провальний результат з «триколірними», які приїхали в Донецьком не в оптимальному складі.

Перший тайм був напрочуд нудним, хилило на сон усіх, окрім Циганика. Проте, друга половина гри була щедрою на голи, особливо кінцівка матчу. Спершу Тимощук розрядив свою гармату, пробивши Манданду.

Та буквально за кілька хвилин Гамейро відновив статус-кво у матчі, з третьої спроби пробивши П’ятова.

А потім чорна «трихвилинка» - дубль Мартена та гол Кабула – і ми прогоріли 1-4…

7. 15.06.2012. ЧЄ-2012. Груповий турнір. Стадіон "Донбас-Арена"

Україна-Франція – 0:2

Україна: П'ятов, Коноплянка, Назаренко (Мілевський, 60), Михалик, Ярмоленко (Алієв, 68), Воронін (Девіч, 46), Гусєв, Шевченко, Тимощук, Хачеріді, Селін

Франція: Льоріс, Дебюші, Рамі, Мексес, Кліші, Кабайе (Ян М'Віла,68), Насрі, Діарра, Рібері, Менез (Мартен, 73), Бензема (Жиру,76)

Цей матч ми усі пам’ятаємо. Пам’ятаємо і шалену зливу, яка не злякала наших уболівальників

Пам’ятаємо і невиразну гру наших збірників. Менез і Кабає завадили нам вирішити все у цій грі... ну а потім Англія і Кашшаї, які поховали усі надії.

Статистика – річ пряма. Але колись і на нашій вулиці має бути свято. Надіємся, що листопадова сутичка буде на нашу користь.

Слава Україні!

P.S.: тим більше, що все таки перемоги над «французами» у нас були. Легендарна команда Дахна мінімально здолала флегматичних мушкетерів, закрутивши їх в жвавому танці. Отож,рівняємся на наших мультиплікаційних героїв і вірим в успіх!

Оригінал статті на bfootball.com.ua