«Футбольний П'ємонт» України. Конкурс блогерів

В силу історичних подій та ментальності людей Галичину називають "Українським П'ємонтом". Подобається це комусь, чи ні - але поняття має право на існування. Адекватні люди погодяться, що саме Галичина виступає певним імпульсом, певним острівцем власного волелюбства та прагнення до нового, амбітного, незалежного.

Львівські Карпати теж підходять під цей опис. Команда самобутня, яка сьогодні виступає одним з брендів Західної України. Завжди непередбачувана, харизматична та екстраординарна - як в спортивному плані, так і з інших точок зору.

Думаю, нікому не варто казати, чому я пишу сьогодні про львів'ян. Команда є рідною мені, корінному жителю славетного міста Лева. Та й крім того, цей сезон стає переломним у житті львівської команди.

Особисте знайомство з "левами" у мене відбулось в 1997 році, коли я вперше побував на "Україні", на якій ще не було навіть пластикових сидінь (вони появились зусиллями Укрзалізниці перед матчами проти Хельсинборга). 

На моїй пам'яті Карпати переживали як і піднесення, так і жахливі спади. Чого лише варті ці незабутні матчі проти "Галатасарая" (де емоції МОРАЛЕСА!???!)  та "Борусії" чи матч з Шахтарем, коли першоліовий клуб викинув гірників з розіграшу Кубку України?

Але поговоримо про теперішній сезон...

Від сьогоднішніх Карпат прихильники клубу великих звершень не чекали. Курс на українізацію, яке включає в себе використання гравців з молодіжної школи, перекочування до клубу ряду гравців з неіснуючого нині Кривбасу - все це не могло позитивно формувати думку про амбіції "зелено-білих". Власні очікування від клубу були цілком реальними: показувати боротьбу в кожному матчі, залучення якомога ширшого кола гравців з молодіжної школи. Ну а щодо турнірних задач - то вони були наступними: не повторити долю двох попередніх років (нагадаю, що минулі два сезони Карпати посідали 14 місце).

Яка сьогоднішня реальність Карпат?Команда повністю виправдовує покладені на неї очікування. Тут ми бачимо і намагання боротись з усіх сил, і гра молодих вихованців академії "левів" - Підківки, Страшкевича, Савченка, Костевича, Чачуа. Та й поки на 14 місці ми не йдемо ;)

Карпати завжди славились своїми молодими вихованцями, які здатні нав'язати боротьбу на кжному клаптику поля. Севидов (часто не дуже цензурно :) налаштовує їх на те, що їм потрібно спершу навчитись грати в примітивний футбол, а згодом прийде час і розвиватись швидшими темпами. Це знаходило своє підтвердження впродовж усього першого кола - невдачі в перших турах були цілком прогнозовані. Тоді як вже локальні успіхи в середині кола теж нікого не здивували, тому що команда дійсно почала непогано виглядати.

Про перспективи говорити рано - але вони є. Карпати дійсно можуть надолужувати втрачене. Причому, якщо все буде, як каже Дедишин - то ми побачимо саме українські Карпати. Хоч це схоже на утопію... Тому що є одна людина, яка часто змінює свій вектор розвитку команди.

В львівській команді не обходиться і без того, що один гравець тягне команду за собою. Раз за разом ми бачимо, як Федорчук, Голодюк, Бартуловіч показують феєричні матчі і стають героями в локальних битвах Карпат з суперниками. Не применшуючи їх значимість - відкриттям я назву одного з молодих гравців Карпат.

Перші тури показали нам те, що у воротах Карпат стоїть молода зірочка Підківка, проте важка травма завадила йому показати все, на що він здатен. 

Непогано виглядав і Страшкевич, але дійсно відкриттям я назву Костевича. Номінальний фланговий форвард довго не міг вийти з-за спин досвідченіших партнерів. І ось Севідов спробував його у захисті - це дало змогу Володимиру зіграти велику кількість матчів та приміряти футболку молодіжної збірної.

А який гол він забив "Ворсклі" ...у-ля-ля..

Розчаруванням для мене стала гра Гладкого. Не буду кривити душею, Сашко дійсно не може знайти свою гру у складі львівського клубу. Навіть Севідов жартував, що "в певних моментах навіть Гладкий б забив". Можливо це і неправильно, але Олександра це підбурило в хорошому сенсі цього слова - рятівний дубль у ворота донецького "Металурга" є яскравим підтвердженням.

Характер "Карпати" демонстрували у кожному матчі...винятком можу вважати лише ганебне фіаско від "Дніпра", коли гості буквально змель левів на своєму шляху.

Зразковий матч - матч проти "Шахтаря". Проте, я не буду банальним, зазначаючи, що ця гра була взірцем гри проти гранда. Карпатам дійсно там повезло. Особисто мені надзвичайно сподобався матч львів'ян проти "Чорноморця", коли лише якихось миттєвостей не вистачило, щоб засмутити амбітну команду Григорчука.

Генеральний директор Карпат з 100%-ою впевненістю заявляє, що "через два-три роки ми можемо мати дуже серйозну команду, українську команду, в основному з власних вихованців - на 70-80%". Ця цитата має стати водночас і перспективою львівського клубу. Незважаючи на те, що сьогодні "Карпати" є наймолодшою командою УПЛ з середнім віком гравців в 24.5 років- ця цифра буде знижуватись і знижуватись. Це звичайно тішить, але викликає побоювання, тому що без досвідчених гравців за трофеї в сьогоднішніх умовах битись не так легко.

Тому, бажаємо успіху львівському клубу у його нелегких починаннях. І головне, що зміни потрібно починати з голови... важко забути ситуацію з "прогресівцями", перед якими просто закрили двері. 

КАРПАТІВСЬКИЙ ДУХ НЕ ЗЛАМАТИ!