Володимир Бринзак: «А де те покоління, яке треба було міняти?»

Президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак прокоментував виступ жіночої команди на Олімпіаді в Пекіні, а також розповів про зміну поколінь.

- Перед стартом Олімпіади Ви говорили про змішану естафету, як найбільш реальний шанс поборотися за медаль. А зараз, після закінчення всіх гонок, яку гонку можете назвати втраченим шансом?

– Таких багато було. Це й індивідуальна гонка для Джими, яка вміє стріляти у нуль. Діма Підручний на подив у тій самій індивідуалці цілком міг вистрілити. Та сама Джима з колом штрафу у спринті була восьмою.

Так, цих можливостей виявилося не надто багато, але вони були. І я радий, що в Пекіні нам вдалося не раз і не два показувати результат і в десятці, і серед п’ятнадцяти найкращих: те, чого не було чотири роки тому в Пхенчхані. Та й упродовж цього сезону ми так високо не забиралися.

- Загалом, якщо оцінити роботу тренерів з підготовки до головного старту, можна сказати, що хлопців та дівчат зуміли вивести на пік?

– У хлопців точно функціональний стан був добрим. Дівчат оцінити складніше, тому що і перед Олімпіадою, і вже на самих Іграх ми мали великі кадрові проблеми, пов’язані зі здоров’ям.

І як, наприклад, оцінити підготовку Меркушиної та Петренко, якщо у грудні вони хворіли та пройшли курс антибіотиків? А Олена, яка ще в січні була з температурою, задихалася та за багатьма ознаками поверталися ті самі проблеми, які переслідували її три роки тому.

І те, що вони були не в оптимальному стані, могло стати і наслідком проблем зі здоров’ям, і, можливо, підготовки, що десь не підійшла, яку доводилося постійно коригувати. Хоча, швидше, зіграли роль обидва фактори. Цілком здорова, по суті, була тільки одна Джима – так вона і проявила себе здорово, виборювала високі результати в кожній гонці.

- Юлія Джима справді проявила себе найкраще в команді. Але, з одного боку, вона чудово провела особисті старти, але з естафетним етапом не впоралася. Що це надлишок відповідальності?

– Юлі треба було насамперед подолати саму себе. Це емоції – мені здається, вона часто боїться естафет, боїться підвести команду. А коли ти постійно про це думаєш – гонки не виходять. А треба просто відпустити все, викинути з голови і виконувати те, що вмієш.

- Анастасія Меркушина потрапила на Олімпіаду лише як запасна, але мало не відібралася до мас-старту. Якби потрапила до Пекіна відразу – могли б результати бути ще вищими?

– По-перше, вона майже гарантовано бігла б перший етап у змішаній естафеті. Урош Велепець аж до вильоту до Пекіна говорив, що без Насті не бачить першого етапу.

Але на той момент, як я вже сказав, ми не могли її заявити. Але в результаті Меркушина все-таки потрапила на Олімпіаду і зуміла дуже непогано проявити себе.

- Ірина Петренко чудово проявила себе в індивідуальній гонці, їй вдався класний естафетний етап. Виходячи з усіх складнощів під час підготовки до Олімпіади, можна сказати, що Іра видала в Пекіні свій максимум?

– Іра – дуже відповідальна і старанна людина. Але ще в грудні ми мали дилему – чи варто її відправляти тренуватися в Поклюку, враховуючи те, що були виявлені такі проблеми зі здоров’ям. І все-таки з огляду на те, що поверталася у великий спорт Іра – заради Олімпіади, ми знайшли необхідні ліки, які вона могла приймати під час збору під наглядом лікаря, проходила всі процедури лікування і зрештою зуміла підготуватися та взяти участь у Іграх.

Але, зрозуміло, що на тій висоті, у тих кліматичних умовах, проявити себе було важко – особливо якщо врахувати, що у грудні вона мала проблеми з легенями. Тому те, що зробила Петренко у Пекіні для мене – спортивний подвиг.

- Олена Білосюк на цих Іграх запам’ятається насамперед фінішним спуртом в естафеті. Здається, у цій гонці Олена видала більше, ніж можна було від неї очікувати.

– Ніхто не розумів, що вона може видати, бо й друга половина грудня була змащена, січень майже випав через проблеми зі здоров’ям.

Ми навіть спочатку пропонували їй не їхати з командою до Пекіна, а пробігти кілька гонок на чемпіонаті Європи, щоб відчути змагальний тонус.

Але Олена більше схилялася до того, щоб вирушити разом із командою, та пройти повноцінну акліматизацію. А вийшло так, що тільки но прилетіла – потрапила на карантин із коронавірусом. Хтозна, може, якби не поїхала одразу, цієї хвороби вдалося б уникнути.

- Пройшов уже тиждень, відколи Валя Семеренко покинула Пекін за станом здоров’я. Так само з етапу Кубка IBU в Нове-Мєсто виїхала і Віта. Чи означає це, що цього сезону ми більше не побачимо їх на трасі?

– Я поки не знаю останньої ситуації, намагався дівчат поки не чіпати, дати їм відновитися після змагань. Є їхній особистий тренер, є тренер національної команди – думаю, за кілька днів ми дізнаємося про їхнє рішення щодо продовження виступів цього сезону.

У наказному порядку їх ніхто змушувати не стане, все залежить лише від спортсменок.

- Зараз не шкодуєте про те, що після Пхенчхана не відбулася зміна поколінь, нехай навіть на шкоду миттєвому результату?

– А де те покоління, яке треба було міняти? Усі, хто був близьким за рівнем готовності – працювали з національною командою. Кого ще треба було залучити? Журавок тільки повернулася після народження дитини в середині літа, Бех погано перенесла вакцинацію вже на вкочуванні в листопаді, потім захворіла на коронавірус, Кривонос спочатку отримала травму, а потім захворіла – схоже, омікрон.

У нас півкоманди молодої перехворіло – і Боровик, і Кінаш, Дмитренко, Москаленко… Усі, хто підтягувалися та показували більш-менш гідний результат Кубка світу – ми всіх залучали до роботи з основою.

Звичайно, після Пхенчхана я розраховував, що у нас є чемпіонки світу серед юніорок Кривонос, Журавок, Меркушина, є вже досвідчена, але ще досить молода Варвинець.

В принципі, ця четвірка, яка мала бути на провідних ролях, як колись Семеренко, Підгрушна та Джима. І я також сподівався, що до цієї Олімпіади вони вже будуть основними дійовими особами у команді.

Але ж я не можу сказати: ти не хворій, ти не виходь заміж, ти не народжуй… Це життя… А ті, хто ще молодший – там об’єктивно поки що немає спортсменок, готових до змагань рівня Олімпійських Ігор, – сказав Бринзак.